а коли не заявимо вимоги до дванадцятої, строк скінчиться і…
В цю мить на подвір'я в'їхала карета, і бідна жінка, дочувши її стукіт, рвучко відвернулась, щоб заховати сльози, які підступили їй до очей. Маркіз подзвонив, щоб сказати, що його немає дома, але генерал, що несподівано вернувся з Гетѐ, випередив лакея і ввійшов, ведучи одною рукою дочку, в якої очі були червоні, а другою — надутого й сердитого хлопчика.
— Що вам сталося? — спитала дружина чоловіка.
— Потім розкажу, — сказав генерал, ідучи до сусіднього будуару, де він у розчинені двері побачив газети.
Роздратована маркіза в розпачі сіла на канапу. Нотар, гадаючи, що йому годиться бути ласкавим до дітей, солоденько запитав хлопчика:
— Ну, мій любенький, що грали сьогодні в комедії?
— «Долина потоку», — пробурмотів Гюстав.
— Слово честі, — сказав нотар, — теперішні автори наполовину божевільні. «Долина потоку»! Чому не «Потік долини»? Можливо, що в долині немає потоку, а коли б автор сказав «Потік долини», він висловив би щось виразне, точне, характерне, зрозуміле. Але облишмо це. Далі, яка ж драма може трапитись в потоці або в долині? Ви скажете мені, що тепер найбільша привабливість таких вистав полягає в декораціях, а ця назва вказує на дуже красиві декорації. Вам дуже весело було, мій маленький гуляка? — додав він, сідаючи коло дитини.
Коли нотар спитав, яка драма може трапитись десь у глибині потоку, маркізина дочка поволі відвернулася й заплакала. Мати за своєю прикрістю і не помітила доччиного руху.
— Атож, пане, мені було дуже весело, — відповів хлопчик. — В п'юсі був дуже гарний хлопчик, що жив сам на світі, бо його тато не міг бути йому батьком. І от, коли він вийшов на міст, що над потоком, великий бородатий негідник, одягнутий у все чорне, скинув його у воду. Тоді Елен заплакала, заридала; вся зала почала кричати на нас, і тато нас швидко, дуже швидко вивів…
145
