Шевченка не ставили зовсїм перед суд. В державі московскій не так як у нас — де за всяку провину треба виновника ставити перед суд, і сей признає єго винним або невинним — а в наслїдок того, накладає кару. В московскій державі є ще власть адмінїстрацийна, що без суду може на того, кого вважає підозриним, небезпечним наложити кару засланя на Сибір, віддати до війска. Так зроблено і з Тарасом. Власть адміністрацийна третоє отдїленє, предложила цареви доклад, що Шевченко чоловік Дуже небезпечний, бо своїми віршами розширює між народом ненависть до цара, его родини, ряду і держави, — і підборює проти ним. Длятого предложили, щоби Тараса заслати, віддати яко простого жовнїря до війска оренбурского, а крім сего поручити начальству, нагляд, щоб з під пера єго не виходили такі небезпечні і шкідні твори. Цар Миколай І. розглянувши сей доклад згодив ся на него, а до сего присуду підписаного 28 мая 1847. додав власноручно: Під найпилнїйший догляд заборонивши писати і малювати.
Товаришів Шевченка покарано теж вельми строго Гулака замкнено в кріпости 3 роки, а відтак заслано в далекі провінциї під пильний догляд. Костомаров втратив місце професора унїверситету — крім сего засуджено єго на оден рік арешту в кріпость, а відтак на