таке-ж маловажне, дрібничкове питанє про більш чи менш інтимне уладнуванє взаємин українських товаришів з товаришами инших народностий.. Як же се назвати? — Таке представленє справи, се вже крайна несовісність! — несовісність і супроти нас і супроти читачів „Kampf-у“!
На щастє, існованє і розвій української соц.-демократичної партії не залежить від опінії Бауера і його неповинних читачів.
Статю Бауера — ту частину єї, в котрій він пише про українську соц.-демократію, з великою радостію передруковали краківський „Naprzód“ і львівський „Głos“. Се цїлком зрозуміле. Вона їм дуже на руку. Бо вже не лиш сам конґрес української соц.-демократичної партії, але ще й такий визначний соц.-демократичний письменник, як Бауер, „напятнував“ гідно „шкідливу“ роботу українських „сепаратистів“. І тим ще більше звільнені вони від відповіди на закиди українських товаришів роблені польській соц.-демократичній партії? А се тим більш цінне для них, бо, щоби так написати, треба написати як-раз стільки абсурдів і такі абсурди, які написав Бауер і які лишень він міг написати. Бо польським публїцистам з „Naprzódu“ і з „Głosu“, що жиють в Галичинї і знають з власної обсервації ті польсько-українські відносини в галицькій соц.-демократії, таких абсурдів писати не можна, вони навіть і не зважились би на се. Але знова без таких абсурдів й неможливо написати так цїнної для них статї, як власне ся статя Бауера. І вони тому так поквапно єї передруковали. Правда, міг би дехто їм закинути: алеж такої статї, з тільки невірними фактами і абсурдами передруковувати прецїнь не можна! Та із сего дуже легко їм виправдати ся: щож — можуть сказати — зробили ми се з публїцистичного обовязку, — все-ж цїкаво знати нашим читачам, як задивлюєсь на українських сепаратистів такий визначний соц.-демократичний письменник, як Бауер. — Правда той самий Бауер, в тій самій статї написав також осібно ще й про польську соц.-демократичну партію, і про єї соціяль-патріотизм написав, хоч і як обережно, та все таки так, що хоч — в нагород за ухвали єї посьлїдного конґресу в справі чеського сепаратизму — зараз же єї з него розрішив, то все таки вона, як соц.-демократична партія не вийшла з неї цїлком чистою. Тож міг би і із-за сего дехто
