в статистицї як Українцї, подані зістали як Українцї, лише тому, що їм, занятим в українських підприємствах, вільно було подати себе за Українцїв, зглядно, подати як їх розговірну мову — мову українську, рештї однак українських робітників, в підприємствах державних, краєвих, комунальних і в приватних — жидівських і польських — се було зборонене (як і при посьлїдній конскрипції з 1910 р.), і вони як свою розговірну мову подати мусїли мову польську, отже — й визнати себе за Поляків. Се ми, ту в Галичинї, всї добре знаємо, знають про се і поза Галичиною і знати се повинен був також і Бауер, а принаймій — догадати ся сего, хочби лише… зі свого власного зіставленя чисельного українських робітників і українських підприємцїв. І тодї певно був би трохи більше зацїкавив ся тою „галицькою конскрипцією“ і — поки був би взяв ся до писаня своєї статї, був би постарав ся дещо більше довідати ся про спосіб переводжуваня конскрипції в східній Галичинї. І тодї був би довідав ся про не одно, що було-б йому видалось по просто неможливе. І то при переводженю конскрипції не лише в 1900 р., але ще й тепер в 1910 р. Буз би прим. довідав ся, що ще тепер в 1910 р. мало що не цїлий мілїон українських мужиків, лише тому, що вони римо-катол. сбряду вписано brevi manu — як Поляків, хоч вони з польською культурою нїчогісько не мають спільного і навіть одного реченя не вміють порядно склеїти з польській мові. Був би довідав ся, що усїй жидівській масї, насильно вписано як їх розговірну мову — польську мову, і тим самим зачислено їх за Поляків, хоч та жидівська маса уживає виключно свого жидівсько-німецького жарґону, а за Поляків не то що себе не узнає, але по просто ненавидить Поляків. І був би також і таке довідав ся, що мимо дуже бачної контролї українського загалу по містах (без порівнаня більшої, як при конскрипції в 1900 р.) таки ту, у Львові, такий президент міста Цюхцїньскі наказав усїй мійській службі і усїм робітникам занятим при мійських підприємствах, як в мійській ґазівнї, мійській різнї, при мійськім трамваю елєктричнім — де переважає число українських робітників, вписувати, мимо протестів українських комітетів конскрипцийних і українських часописей і представлень українських депутацій у намісника — польську мову, як їх розговірну мову, і тим самим виказати їх як Поляків. І се дїялось в 1910 р. А які річи дїялись в 1900 р., в часї, коли ще не перевелась ера Баденього і коли всьо ще
