Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/105

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Року1616. Купилися знову конфедерати, а кроль росказал їх зносити. Теди, где заскочено*, то імано* і гублено. І ве Львові єдного дня под ратушем 19 порану стято, а ку вечеру в замку 6 так же стято, а старшину 4 панув в поле випровадили: Карвацького і Конського на паль* убито, а Сцібора і Сума чвертовано. Такую їм нагороду дано45.

ЧудоТого ж року на знесіння[1] невіста уродила дітей двоє, которії ся зросли були митусь*, а пупок бул єдин. Єдно було живоє, а другоє умерлоє, і тоє зась* умерло.

Року1617. Кам'янець-Подольський погоріл.

Року1618. Татаре о вознесенії46.

Року1619. Канцлера* Жолковського у Волосіх забито і Корецького взято, бо без ко// заков войну точил, мовил так: «Не хочу я з Грицями воєвати, нехай ідуть до ролі, альбо свині пасти»Шидерство* з козаков[2].. В той час тут трвога наступила. Татаров великоє мнозство розсіялося було. Не було того чоловіка, щоби ся не трвожил, навіть сам король у Варшаві у великой трвозі бул. А тоє ся діяло о святой покрові.47

В той же час в день суботній земля ся трясла о годині 20-туй, же із окен шиби випадали, шкляниці із столув іспадали, і люде в страху були великом.

Року1620. Кролевич Владислав бул ве Львові, коли до Волох їхал, бо чекал на Сагайдачного, гетьмана козацького, бо коли бул у Варшаві у кроля, і кроль єму мовил: «Ото я на твою опіку посилаю сина моєго». І коли виїждчал зе Львова с кам'яниці* арцибіскупії*, Сагайдачний у ворот стоял і поклонился єму, а он руку єму положил на голові і мовил так: «Взявши на помоч господа бога, ото я з вами сміле іду противко неприятелем нашим». І так за помоччю божиєю а за стараннєм козацьким сталося, где видячи старання їх, сам признал їм рицерство, і отримали звитязтво* великоє. В той час Сагайдачний спосродку турков, беручи по єдному, водил до своєго обозу. Там єго пострілено, і умер, а в Києві лежить тіло єго.

 

104

  1. У вид. НС, а за ним і у вид. ЮРЛ це слово читається «на Знесіню», гадаючи що тут мова йде про село під Львовом з такою назвою. В рукопису ясно написано «на знесѣня», тобто в день свята знесіння, яке в 1616 році припадало на 9 травня. Таке розуміння даного виразу більш правдоподібне, виходячи з самого написання цього слова. Крім того, у звістках літопису під цим роком розповідається лише про львівські події, в тому числі і про згадане явище. До того ж в старі часи датування різних подій пов'язувалося з днями релігійних свят.
  2. Цей і наступні написи на полях рукопису досі залишалися непрочитаними і друком не відтворювалися.