Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/112

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


повідають 40 тисячий, а другії — 80 тисячий. Теди і тії пінязі козаки за Дніпром юж отняли. Яко ж єсть подобенство, бо Рудський[1] в Києві бул, і з жолнірами ся намовлял, і у пана гетьмана бул.

Пан гетьман, гди за Дніпр мал іти, теди мнісі* домінікани Зри.меч посвящовали і около костела* носили, і през вшистку мшу* на олтару лежал с тим докладом*, же на то поганство*, на русь, жеби їх викоренати»[2]. (Собралися бо лізти на главу її і на віру, іскопа яму і впасти)[3].

Гетьманом козацьким ніякись Тимош Мигайлович Оренда68, которий рукою власною тії новини* посилал знаємим*[4] своїм в року 1630.

Року1631. Кроль Жигмунт III умер69. В тім же року церков посвящовано во Львові святої пречистої.//

с. 1711632.

Року1633. Король Владислав настал70, син старого короля, і русі прав старих поправил без унії, і на митрополитство право надал так же без унії. А того ж року Петр Могила, воєводич молдавський, архімандрит києвський печерський, ве Львові посвящовался у святої пречистої на митрополитство. А було при посвященню владик 4: 1. Авраамій, владика смоленський, 2. Єремія Тисаровський, владика львовський, 3. Ісаакій, 4. Паїсій, милецький; архімандритов, ігуменов і священиков барзо много; так же і шляхти руської і польської, і людей барзо много. А першеє посвященнє було в середу святочную, бо святого Юр'я було, другеє в суботу, а третєє в неділю проводную;

111

    ваність як автора опису повстання 1630 року, так і автора літопису, який вписав у свій твір документ з певним соціальним забарвленням, що позначається, зокрема, в цьому багатозначному слові. Таке прочитання цього слова цілком узгоджується з загальним змістом всього опису повстання 1630 року.

  1. Так в рукопису. Має бути — «Рутський».
  2. Тут закінчується текст документа, вписаного автором літопису у свій твір (початок див. на стор. 105).
  3. Текст, вміщений тут автором літопису в дужках, до цього часу залишався непрочитаним. Окремі літери цього тексту написано з явним відхиленням від звичайної для автора манери письма, що, мабуть, пояснюється браком вільного місця. Ця обставина, разом зі скороченнями слів, дуже утруднює читання і не дає впевненості в тому, що це місце в рукопису прочитано цілком правильно. Однак, за своїм змістом, цей образний вираз, вписаний автором в текст літопису, цілком відповідає звістці останнього абзаца документа і має істотне значення, бо виявляє ставлення автора літопису до подій селянсько-козацького повстання 1630 року.
  4. У виданнях РИС і НС це місце тексту спотворено і передано словами — «починал знаменем». У вид. ЮРЛ надруковано правильно — «посилал знаємим своїм», тобто знайомим.