Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ЗНАЧЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ І ОСТРОЗЬКОГО ЛІТОПИСЦЯ ЯК ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ПЕРІОДУ ФЕОДАЛІЗМУ

Предметом дослідження в даній праці є два найраніші з ви­явлених до цього часу українських літописних документів, що дійшли до нас в рукописних оригіналах[1], і відомих в історичній науці під назвою Львівський літопис (1498— 1649 рр.)[2] та Ост­розький літописець (1500— 1636 рр.)[3]. Обидва документи міс­тять звістки, що стосуються одного і того ж періоду. Тому їх доцільно розглядати разом.

Галицький історик і археограф Д. І. Зубрицький, який ба­гато працював над історією міста Львова, на початку 30-х років XIX століття знайшов у архіві Ставропигійського братства руко­писну книгу, складену в першій половині XVII століття колиш­нім студентом Замойської академії Михайлом Гунашевським. У цій книзі, дуже різноманітній за своїм складом, містився доку­мент під назвою «Ісписаніє літом от рождества Христова року… і по нім ідущих», якому перші видавці дали назву «Львівський літопис». Цю назву слід визнати вдалою не лише тому, що літопис знайдено у Львові. Звістки, що стосуються західних об­ластей України, точніше колишнього Руського воєводства, зай­мають у літопису переважне місце. Особливо багато уваги ав­тор літопису приділив місту Львову. Це цілком зрозуміло, тому що Львів був найважливішим центром Галицько-руських земель, а потім Руського воєводства. Автор літопису, безумовно, був тісно зв'язаний зі Львовом. Це стверджується, зокрема, тим, що літописець дуже старанно записував звістки, що стосувалися Львова, і виявив досить грунтовні знання топографії цього міста.

Час написання, особа автора та склад або джерела літопису мають першорядне значення для оцінки вірогідності звісток, що містяться в ньому.

  1. Див. Рукопис «№ 206(27) у збірці рукописів кол. Університету св. Володи­мира у Відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки АН УРСР, стор. 162—182 — «Ісписаніє літом от рождества Христова року… і по нім ідущих» (Львівський літопис); Рукопис № 4007 у збірці рукописів Державного історичного му­зею в Москві, арк. 126— 132 — «С кройніки Бельського речі потребнії вибрані» (Острозький літописець).
  2. Львовская русская летопись. — «Русский исторический сборник, издаваемый обществом истории и древностей российских», т. III, кн. З, стор. 233—267; Львовская летопись.— Науковый сборник, 1867, стор. 255—294.
  3. Исторический архив, V II, стор. 236—253.