ку. Станіслава Стадницького, про якого тут іде мова, було забито 20 серпня 1610 року (S. Łosiński. Prawem і lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku, tom drugi, Wojny prywatne, стор. 377, 441—442) — 103.
⁴² Потоцький Стефан, коронний підкоморій — 103.
⁴³ Тут, як і в інших подібних випадках, автор літопису розуміє територію України, що перебувала під владою Польщі — 103.
⁴⁴ Події, описані тут, відбувалися весною 1614 року, а не 1615 року, як зазначено в літопису. Вираз «палити конфедерацію» означає спалення конфедератами акту про саморозпуск конфедерації (С. Жолкевський, Писання, стор. 219—221; Д. Зубрицький, Хроніка міста Львова, стор. 243—247) — 103.
⁴⁵ Ці події відбувалися в 1614—1615 роках, а не в 1616 році, під яким подано про них звістки в літопису (Д. Зубрицький, Хроніка міста Львова, стор. 247—248) — 104.
⁴⁶ Свято ушестя у 1618 році припадало на 14 травня — 104.
⁴⁷ Битва під Цецорою відбулася не в 1619 році, як зазначено в літопису, а близько 1 вересня 1620 року (Історія Української РСР, т. 1, стор. 186) — 104.
⁴⁸ Події, описані в літопису під 1620 роком, відбулися в 1621 році (История Хотинского похода Якова Собеского, 1621 — Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси, вып. II (первая половина XVII ст.), стор. 40—126) — 104.
⁴⁹ Тобто після 29 червня — 105.
⁵⁰ Після 15 серпня — 105.
⁵¹ Ярославський ярмарок відкривався кожного року 15 серпня — 105.
⁵² Гетьман Михайло Дорошенко був обраний в кінці 1625 року, загинув у 1628 році під час походу запорізьких козаків у Крим. — Акт про комісію під Куруковом на місцевості під назвою Медвежі Лози (Н. Маркевич, История Малороссии, т. III, М., 1842, стор. 21—30) — 105.
⁵³ Мова йде про війну Польщі з Швецією, що почалася вторгненням у 1625 році шведського короля Густава Адольфа в польську Лівонію. В наступному 1626 році воєнні дії було перенесено в польську Прусію (История Польши, т. І, стор. 255—256) — 105.
⁵⁴ Заслуговує на увагу той факт, що в обох літописців найменування Україна вживається для назви території України на протязі всього часу і лише з 1648 року рівнобіжно з цим найменуванням автори почали вживати найменування Військо Запорізьке, яке одночасно означало і територію України і військову організацію козаків. Автор Львівського літопису з 12 випадків згадування території України в цілому 9 разів вжив термін Україна і лише 3 рази, починаючи з 1648 року, вжив термін Військо Запорізьке. Автор Острозького літописця про територію України в цілому згадує лише один раз під 1607 роком, вживаючи найменування Україна — 105.
⁵⁵ Київському митрополиту Іову Борецькому — 106.
⁵⁶ Перед святом пасхи, яка в 1630 році починалася 28 березня — 106.
⁵⁷ Григорій (Грицько) Савич Чорний, обраний 1629 року на гетьмана реєстрових козаків, проводив угодовську політику по відношенню до польської шляхти. Боротьба між козаками, що не увійшли в реєстр, і реєстровцями, серед яких переважали заможні козаки, набрала форми гострої збройної сутички. Випищики, обравши в кінці 1629 року гетьманом Тараса Федоровича (Трясила), розгромили в 1630 році верхівку реєстровців і стратили гетьмана реєстрових козаків Григорія Чорного, як зрадника (Історія Української РСР, т. І, стор. 188—189) — 106.
⁵⁸ Лащ-Тучапський Самуїл, коронний стражник — 106.
⁵⁹ Потоцький Микола, польний гетьман — 106.
⁶⁰ Тарас Федорович (Трясило) (див. коментар 57) — 106.
⁶¹ Сьома субота після пасхи в 1630 році припадала на 15 травня — 106.
⁶² Мабуть, білий прапор, який з незапам'ятних часів правив за сигнал припинення битви, а також був ознакою мирних намірів — 107.
⁶³ Тут в літопису трапилася помилка. Димер ніколи жодному з Вишневецьких не належав. Димер в цей період входив до складу королівських146
