¹⁴² Польський король Сигізмунд II Август — 125.
¹⁴³ За іншими відомостями кількість людей, забраних у неволю під час цього нападу на Російську державу татарських орд, досягала 800 тисяч чоловік (С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, кн. III (тома 5-6), стор. 267) — 125.
¹⁴⁴ Мова йде про невелике місто, але могутню фортецю в Трансільванії (Семиградді), біля підніжжя Карпат, на річці Саві при впадінні її в Дунай. Це місто румунською мовою зветься «Alba-Julia», а угорською «Fehérwáros», тобто «Білий город», яке і взяв турецький султан Сулейман II — 126.
¹⁴⁵ Див. коментар 6 — 126.
¹⁴⁶ Острозький Василій Костянтин Костянтинович при хрещенні був названий Василієм. Дане ім'я і є справжнім ім'ям цього Острозького. Костянтином його називали ім'ям батька по традиції. Іменування цього Острозького Костянтином або Костянтином Василієм неправильне. Його слід іменувати Василій Костянтин Костянтинович (Русский биографический словарь, Обезьянов—Очкин, СПб., 1905, стор. 461—462) — 126.
¹⁴⁷ Костянтин Іванович Острозький — 126.
¹⁴⁸ Тут у літопису трапилася помилка або описка. Папа Климент VII, уклавши перемир'я з Карлом V, дав йому для розплати з військом 300 000 («trzykroć sto tysięcy») крон (М. Бельський, Хроніка, стор. 1041) — 126.
¹⁴⁹ Польське військо під командуванням коронного гетьмана Яна Тарновського 22 серпня 1531 року під Обертином розбило наголову війська молдавського господаря Петра IV Рареша (Петрила), який порушив мирні відносини з Польщею, вторгнувся влітку 1531 року на Покуття, розорив Коломию, Снятин, Тисменицю та ряд інших міст і дійшов до Галича (М. Бельський, Хроніка, стор. 1055) — 126.
¹⁵⁰ Дашкевич Остафій — 126.
¹⁵¹ Мова йде про московського великого князя Василія III Івановича і про його сина Івана, майбутнього російського царя Івана IV Грозного. Цінну характеристику цих російських царів та їх епохи подає К. Маркс (К. Маркс, Хронологические выписки. — Архив Маркса и Энгельса, т. VIII, стор. 161, 163) — 126.
¹⁵² Це був один з чергових нападів татар на українську територію. Завдяки оборонним заходам польського уряду татари змушені були відійти, захопивши лише близько 15 тисяч чоловік в полон (М. Бельський, Хроніка, стор. 1065) — 126.
¹⁵³ Ян Тарновський — 126.
¹⁵⁴ Напад татар, що відбувся 20 липня — 126.
¹⁵⁵ Сигізмунд II Август, що народився 1 серпня 1520 року, вже 18 жовтня 1529 року був обраний великим литовським князем, а 18 грудня того ж року, ще за життя свого батька, польського короля Сигізмунда І Старого, він був обраний польським королем і 20 лютого 1530 року коронований польською короною. На сеймі в Кракові, що засідав з 12 листопада 1536 року до 2 березня 1537 року, Сигізмунд II Август присягою підтвердив права і вольності Корони, погодившись на те, що, поки живий його батько, він не буде користуватися своїм королівським правом. Додержання цих умов підтвердив також король Сигізмунд І Старий своїм листом на ім'я коронних станів. Сигізмунд II Август вступив на королівський престол лише в 1548 році після смерті свого батька, який помер 1 квітня 1548 року (М. Бельський, Хроніка, стор. 1074) — 126.
¹⁵⁶ Це був рокош проти польського короля Сигізмунда І Старого, який намагався обмежити вольності і права дрібної шляхти та придушував протестантський рух — 126.
¹⁵⁷ Мова йде про турецького султана Сулеймана II, який 1538 року вторгся в Молдавію і поставив на молдавське господарство свого ставленика Стефана V Лакусту — 126.
¹⁵⁸ Намагаючись прибрати до своїх рук всю Угорщину, турецький султан Сулейман II вступив 26 червня 1541 року в Буду (Будзин). Вдова короля східної частини Угорщини Яна Заполія Ізабелла виїхала з міста, а її малолітній син Ян
152
