Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/171

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ, МАЛОВЖИВАНИХ ТА АКТОВИХ СЛІВ І ВИРАЗІВ

Абихмо — щоб ми.

Альбо — або, чи то.

Анафема — відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.

Анімушно — мужньо, стійко.

Ано — але, тільки.

Апарата — богослужебні приладдя.

Армата — гармата.

Арцибіскуп — католицький архієпіскоп.

Байдак — річкове судно довжиною 45—60 м, шириною 6—12 м.

Барда, барта — невелика залізна сокира з зігнутим держаком.

Барзо — дуже.

Бецати — неправильна форма слова обіцяти.

Битний — наявний.

Бихмо — щоб ми.

Бігунка — понос, дизентерія.

Біскуп — католицький єпіскоп.

Блават — коштовна шовкова тканина.

Борзо — скоро, швидко.

Броїти — обурюватися, виступати проти існуючого порядку.

Бурити — розоряти, руйнувати, скидати, валити.

Ваб, ваба — спокушування, чари.

Вдатний — здібний, здатний.

Ведлуг — згідно, відповідно (чому, до чого).

Вельце — дуже, вельми, набагато, значно.

Венцей — більше.

Взятися — вирушити, відправитися.

Визичати — робити послугу, ставитися доброзичливо.

Випадати — виходити, з'являтися несподівано, траплятися.

Виповідати — висловлювати, розповідати.

Віншовати, віншувати — поздоровляти, бажати щастя.

Владика — слово, яким іменували епіскопа.

Влох — італієць.

Воєводство — крупна адміністративно-територіальна одиниця в давній і сучасній Польщі.

Волати — кричати, кликати, благати.

Вотувати — висловлювати думку, подавати голос, голосувати.

Впадати — вторгатися, вламуватися, входити.

Впрод — раніш, спочатку, перед цим.

Всіяти — (від слова всівати) тут — вселяти, прищеплювати, насаджувати.

Вшак же — однак, однако ж.

Вшистко, вшитко — все, сповна, без залишків.

Гайдуки — озброєна охорона і озброєні розсильні у магнатів.

Гаківниця — ручна вогнепальна зброя з гаком біля приклада.

Гарматне військо — військо, обзроєне гарматами.

Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни.

Гетьман великий коронний — найвище звання, що присвоювалось начальникові військових сил у давній Польщі. Литва мала свого великого гетьмана навіть після Люблінської унії 1569 року.

Гетьман польний (польовий) — помічник і заступник великого гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар. Литва мала свого польного гетьмана.

Гміна, гмін — адміністративна одиниця в Польщі, що відповідала волості в Росії; в Галичині — громада мешканців будь-якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування.

Горій, горше — гірше.

Господа — будинок, господарство, іноді садиба будь-якої сім'ї.

Господар — титул князів Молдавії і Волощини в період феодалізму.

Груб (польське) — могила.

 

165