Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/22

вору. Успіхи повстанців примусили польських магнатів піти на серйозні поступки і погодитися підписати перемир'я. «А так на тот час аж випущени були обляженці і недобитки збаразь­кії»^[1] — з гордістю і задоволенням відмітив літописець.

На описові Зборівського договору літописець обриває роз­повідь про хід боротьби. Після подій під Збаражем і Зборовом автор літопису пішов на Наддніпрянщину і вступив на службу до канцелярії Війська Запорізького. Воєнна і диплома­тична діяльність, мабуть, цілком оволоділа його увагою, і ве­дення історичних записів М. Гунашевський припинив.

Третя частина літопису містить також деякі дані про її джерела. Дуже важливим в цій частині документа є те, що в ній помітні явні сліди користування автором при складанні літопису писаними джерелами. Зокрема, опис повстання 1630 ро­ку автор літопису побудував на документальному першодже­релі. Слід відмітити, що звістки під цим роком стосуються лише однієї події. Описуючи повстання 1630 року і розпові­даючи про похід гетьмана Конецьпольського за Дніпро, щоб «козаков зносити», літописець зауважує: «І як ся му поводи­ло, єсть виписано таким способом»^[2], тобто сам автор літопи­су говорить, що він використав для свого твору опис повстан­ня, складений іншою особою. Далі в літопис вписано текст документа, в якому подано досить детальний опис повстання 1630 року. Після тексту вписаного документа автор літопису повідомив: «Гетьманом козацьким ніякись Тимош Мигайлович Оренда, которий рукою власною тії новини посилал знаємим своїм в року 1630»^[3]. Очевидно, до рук автора твору потрапила «новина», тобто своєрідна газета (бюлетень), що в ті часи вже існувала, з описом подій, які цікавили літописця. Цей документ автор літопису, мабуть, цілком і ввів у свій твір^[4].

Про користування автором документами, як джерелом для свого літопису, красномовно говорять пропуски в рукопису на стор. 170 під 1631 роком, стор. 171 під 1632 роком і після запису під 1633 роком, стор. 172 в кінці запису під 1634 роком, стор. 175 після запису під 1637 роком та значні незаповнені прогалини на стор. 176 і 177 в записах під 1638— 1645 роками. Прогалини автор залишав, безперечно, для того, щоб, зібрав­ши потрібний матеріал про відомі йому події, вписати або викласти його в своєму літопису. Це припущення, зокрема, під­-

1. Див. стор. 124.
2. Див. стор. 105.
3. Див. стор. 111.
4. Припущення, що автор Львівського літопису при описі повстання 1630 року користувався писаним документом, висловив раніше один з перших видавців цього літопису А. С. Петрушевич. (Науковый сборник,, 1867, стор. 273—274).