Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тверджується наявністю слідів від сургучу на прогалинах стор. 178 і на чистій стор. 183, наступній за заповненими сто­рінками. Автор літопису приклав було тут зібрані ним мате­ріали чи документи, що стосувалися подій 1646, 1647 та 1649 ро­ків. На жаль, ці вклейки загублено.

Про користування літописцем як писаними, так і друковани­ми джерелами, а також про дальшу роботу над доповненням свого літопису, свідчать також згадувані вище вставки в текст рукопису польською мовою, внесені автором у свій твір.

Про дальшу роботу автора над удосконаленням рукопису свідчить і такий факт. На 170 стор., в кінці опису повстання 1630 року, після розповіді про обряд освящення домініканця­ми меча Конецьпольського, який готувався в похід «на русь, жеби їх викоренати»[1], на вільному місці між рядками автор пізніше вписав: «Собралися бо лізти на главу її і на віру, іскопа яму і впасти». Ця фраза цінна для нас не лише як доповнення літопису. В ній досить яскраво відбилося ставлен­ня автора до походу Конецьпольського проти козаків, яке склалося у нього, мабуть, лише згодом, коли він повністю осмислив суть цієї події.

Спостереження над сторінками літопису з описом повстан­ня 1630 року дозволяють зробити висновок, що літописець у своїй роботі не тільки використовував писані документи, але й робив спробу критично їх переосмислювати. Якщо автор, по­чинаючи з 1606 до 1638 року включно, робив на полях рукопи­су ремарки у вигляді слова «рок» проти кожної дати, або коротких фраз, якими відмічено найважливіші місця чи особ­ливо цінні факти, то в описові повстання 1630 року, поряд з ремарками, аналіз яких буде подано нижче, автор в різних місцях тексту опису повстання вписав в дужках ряд фраз, якими пояснюється або доповнюється зміст доку­мента[2].

Деякі дослідники припускають, що автор літопису під час повстання 1630 року жив на Наддніпрянщині і перебував у Межигірському монастирі[3]. Але для такого твердження у нас немає певних підстав, особливо коли взяти до уваги, що май­бутній літописець у 1621 році лише почав учитися грамоти у дяка. Очевидно, в 1630 році він ще був юнаком і навряд чи навіть міг потрапити на Наддніпрянщину, не міг бути наставником Межигірського монастиря, як гадає один з дослідників[4].

  1. Див. стор. 111.
  2. Див. стор. 106, 107, 111.
  3. М. С. Грушевский, О так называемой «Львовской летописи» (1498— 1648) и ее предполагаемом авторе.—«Известия АН СССР». Отделение общественных наук, 1931, № 5, стор. 574, 585; М. І. Марченко, Українська історіографія, К., 1959, стор. 52.
  4. М. І. Марченко, вказ. праця, стор. 52.