Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Немає також підстав, за змістом опису повстання 1630 року в цілому, вважати його автобіографічним твором М. Гунашев­ського, як це робить М. Грушевський[1]. Вписуючи у свій твір опис повстання 1630 року, автор лише додав у тексті в дужках свої доповнення, а на полях рукопису робив зауваження. Харак­тер і стиль письма та зовнішні ознаки рукопису говорять про те, що опис повстання 1630 року і подій наступних років, до 1646 року включно, було виконано одночасно і, мабуть, в сере­дині 1640-х років.

Не говорячи про «Пересторогу», з усіх матеріалів, що міс­тяться у книзі М. Гунашевського, для нас зберіг безперечну цінність також Львівський літопис. М. Грушевський, який до­сліджував питання про автора цього літопису, говорив про «пле­бейське» походження та прихильність його до інтересів повста­лих народних мас та не визнавав за Львівським літописом значення літописного документа. «Это… не летопись в собственном смысле; автор не стремился быть летописателем своего времени, отмечать достопримечательные события, происходившие в его время… Это «записки современника», граничащие с мемуаром, «записки украинского студента 1640-х годов», можно сказать»[2],— твердить М. Грушевський. Це, безумовно, не так. Львівський літопис є типовим документом українсько­го літописання. Розпочавши з короткого порічного огляду найважливіших подій давнішнього періоду, автор літопису докладніше описав події пізніших часів. Починаючи з 30-х років XVII століття, автор писав про події, сучасником і свідком яких він був. Ці події він змальовує у вигляді ряду історичних повістей, об'єднаних спільною ідеєю боротьби українського народу проти панування на Україні польсько-шляхетських за­гарбників та соціального гноблення. У всьому літопису, особли­во в останній частині цього цінного історичного джерела, автор безперечно виступає як літописець свого багатого на історичні події часу.

Острозький літописець дійшов до нашого часу в єдиному відомому нам списку під назвою: «С кройніки Бельського речі потребнії вибрані», виявленому академіком М. М. Тихомировим у рукописній книзі музейного зібрання Державного історично­го музею в Москві і виданому ним у 1951 році під назвою Острозький літописець[3]. Ця назва цілком відповідає змістові основної частини твору, де багато уваги приділено місту Остро­гу і острозьким подіям.

  1. М. С. Грушевский, вказ. праця, стор. 587.
  2. Там же.
  3. Исторический архив, VII, стор. 236—253.