Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


що 1579 року теж «саранча була»[1]. Цей же літописець трохи ширше розповідає про подібне лихо під 1615 роком: «Саранча великая була, іже поїла гречки́ і проса́»[2]. У Львівському літопису під 1612 роком розповідається, що «шаранча великая вишла була до Польски»[3]. Крім сарани, в ті часи й інші шкідники заподіювали великі збитки сільському господарству України. В Острозькому літописцю під 1618 роком вміщено звістку, що в «Бересті гусеница була, цвіт і лист об'їла»[4]. Ще про більше лихо від шкідників розповідається у Львівському літопису під 1638 роком: «Не досить, що по дереві хробацтва були, але еще горше — що посіяно, то і тоє поїдають в землі якієсь робаки»[5].

В умовах XVI — першої половини XVII століть економічне становище, а також ціни на хліб, безперечно, залежали від пожеж, через які часто гинув зібраний хліб і запаси зерна. В середньовічні часи будівлі, як правило, розміщувалися дуже скупчено, протипожежні заходи не забезпечувалися, а засоби боротьби з пожежами були дуже примітивні. Тому пожежі в ті часи були найнебезпечнішим лихом. Великі пожежі траплялися з різних причин і часто спричинялися до величезних збитків. Надзвичайно велику пожежу в Острозі докладно описав автор Острозького літописця під 1604 роком: «У Острозі пожога великая була, всі міста разом горіли, неможная речей рятовати, аж сами мусили з міста убо утікати, а скрині і іноє метали у воду, бо по землі горіли тріски, мости аж до самої води, і млини»[6]. Автор Львівського літопису коротко під 1602 роком, повідомляє, що «Радимна вигоріла вшистка»[7], а під 1617 роком у тому ж літопису значиться, що «Кам'янець-Подольський погоріл»[8]. Одну з найбільших пожеж у Львові описав цей же літописець під 1623 роком, коли 17 серпня вночі згоріло Краківське передмістя, що вчинило для всіх незліченну шкоду[9]. Про цю пожежу було повідомлено польського короля, а міський уряд надав погорільцям безплатно ділянки для будування жител[10]. Про причини цих пожеж літописці нічого не говорять. Пожежі 1637 і 1638 років автор Львівського літопису описує значно докладніше і вказує на їх причини. Як уже зазначалося, в 1637 році «весна була барзо сухая», а тому «огні почали пановати, же

  1. Див. стор. 129.
  2. Див. стор. 133.
  3. Див. стор. 103.
  4. Див. стор. 134.
  5. Див. стор. 120.
  6. Див. стор. 130.
  7. Див. стор. 102.
  8. Див. стор. 104.
  9. Див. стор. 105.
  10. Д. Зубрицький. Хроніка міста Львова, стор. 259.