Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/40

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

під 1624 роком пише: «Того же року Ярославль горіл в ярмарок, вигоріло все місто і ярмарок с крамами, при шкоді великой люде остали»[1]. Про цю ж саму подію під 1625 роком Львівський літопис розповідає, що «Ярослав погоріл вшисток у ярмарок. Шкода незлічоная і людей много погоріло»[2]. Збитки від цієї пожежі обчислювалися за одними відомостями у 10 мільйонів[3], а за іншими — аж у 40 мільйонів польських злотих[4].

Розглянувши на матеріалах Львівського літопису і Острозького літописця деякі фактори, що впливали на економічне становище в західних областях України, ми можемо тепер проаналізувати матеріали літописів про ціни на хліб. Під 1591 роком у Львівському літопису читаємо: «Дорожня була, жито було по золотих 9 колода»[5]. Цю ціну, що вперше згадується в даних літописах, візьмемо за основу для порівняння з цінами, які будуть зустрічатися на сторінках літописів надалі. Під 1620 роком у тому ж літопису зазначено: «Того ж року по от'їзді кролевськом [з Львова. — О. Б.] дорожня ся почала, гроші в гору пошли, щораз вишше. Таляри були по золотих 4, а червонії по золотих 6, а жита колода по золотих 24»[6]. Причини здешевлення польських грошей і зростання цін на хліб не випадкові. В кінці XVI і на початку XVII століть значно ускладнилося внутрішнє і зовнішньополітичне становище Польщі. Наступ польських феодалів на трудящих України і запровадження в 1596 році церковної унії надзвичайно загострили класові суперечності і викликали ряд селянсько-козацьких повстань, найширшим і наймогутнішим з яких було повстання 1594—1596 років під керівництвом С. Наливайка. У 1604—1618 роках відбувалася інтервенція шляхетської Польщі в Російську державу, що закінчилася нечуваним провалом і надзвичайно знизила міжнародний престиж магнатської держави. У 1617—1618 роках прокотилася нова хвиля селянсько-козацьких повстань, викликаних наступом шляхти на права козаків і селян та агресивною війною панської Польщі проти Російської держави[7], в 1630 році відбулося повстання під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила), а в 1637—1638 роках відбулися селянсько-козацькі виступи під керівництвом Павлюка, Скидана, Гуні і Острянина, які переросли в могутній антифеодальний рух, що охопив величезну територію на обох берегах Дніпра. На цей же період припадають різні

39

  1. Див. стор. 136.
  2. Див. стор. 105.
  3. Науковий сборник, 1867, стор. 268.
  4. Wielka encyklopedia powszechna ilustrowana, tom XXXI—XXXII, Warszawa, 1902, стор. 671.
  5. Див. стор. 102.
  6. Див. стор. 105.
  7. Історія Української РСР, т. І, стор. 184.