Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ленні пересування людей та транспортування різноманітних товарів. Цілком зрозуміло, що ніяких дійових санітарних заходів тоді не існувало, як не було і надійних методів боротьби з епідемічними захворюваннями. Відомості про хвороби, зібрані авторами літописів, свідчать, що морові пошесті на території України в другій половині XVI — першій половині XVII століть бували досить часто. Автори обох літописів під різними роками на протязі 1550—1648 років зареєстрували п'ятнадцять випадків пошесних захворювань на Україні та відобразили настрій населення під час епідемій. Автор Острозького літописця під 1550 роком нарівні з великим голодом у Польщі відмітив також мор[1]. Автор Львівського літопису відмічає мор у Ярославі в запису під 1560 роком[2]. Велику пошесть відмічає автор Острозького літописця під 1572 роком: «Того же року мор бул великий в Польщі, же большего не помнять»[3]. За звістками Львівського літопису під 1595 роком «мор бул великий в Перемишлю і во Львові»[4]. Цей мор, мабуть, тривав довгий час, бо під 1598 роком у Острозькому літописцю відмічено, що «повітря неслиханоє кілько літ було»[5], а слідом за цим під 1599 роком у Львівському літопису подано трохи ширший опис цього лиха: «Мор бул великий во Львові, що, мовили, і птах, як летів през місто, то впал і здох»[6]. За звістками Острозького літописця, під 1604 роком мор був у Острополі[7], а під 1621 роком у Львівському літопису відмічено, що «приморки були всюди і дорожня»[8]. Це була чи не найтяжча епідемія, що охопила територію України між Львовом, Брестом та Новоград-Волинським. За свідченням того ж літопису, дорожнеча тривала і в 1622 році[9], а в наступному 1623 році у Львові був великий мор, що почався після 29 червня, а потім знову спалахнув після 15 серпня[10], тобто в саму спеку, яка завжди сприяє поширенню пошесних захворювань. Історик міста Львова Д. Зубрицький наводить цікаві відомості про цей мор. Він говорить, що хворобу до Львова приніс з Кракова один капелан кармелит, і за короткий час померло 15 ксьондзів. Хвороба швидко поширилася по всьому місту і околицях; завмерла вся діяльність міського населення, заможні і всі, хто тільки міг, тікали з міста,

42

  1. Див. стор. 127.
  2. Див. стор. 101.
  3. Див. стор. 128.
  4. Див. стор. 102.
  5. Див. стор. 130.
  6. Див. стор. 102.
  7. Див. стор. 130.
  8. Див. стор. 105.
  9. Там же.
  10. Там же.