ву, під час якого все місто, за винятком Кремля, було спалено[1], коли загинуло понад 800 000 російського населення і війська та було забрано в полон понад 150 000 чоловік[2]. Під 1577 роком відмічено поразку російського війська під фортецею Кесь[3], що трапилась під час походу Івана IV в Лівонію, коли польський король Стефан Баторій, оволодівши Данцігом, оголосив війну Росії. Кесь була віддана полякам лівонцями, які на чолі з своїм королем Магнусом перейшли на бік Польщі[4]. Літописець під 1579 роком вмістив звістку про облогу і взяття Баторієм Полоцька[5], що було дуже дошкульною для Росії втратою, бо з падінням цього міста для поляків відкривалася дорога в Лівонію і Литву. Зважаючи на важливість цього факту в боротьбі між Польщею і Росією, автор і вніс його у свій твір.
В порівнянні з Львівським літописом автор Острозького літописця дуже стримано описує події, зв'язані з польською інтервенцією в Російську державу в 1604 — 1612 роках. У звістці під 1605 роком читаємо: «Того же рока за кроля Жигмонта поляци до Москви князя Дмитра Івановича на царство отпровадили і москву поразили, котрий в Польщі невідоме кілько літ мешкал, чернцем будучи»[6]. Під 1606 роком він подав звістку про Лжедмитрія II у досить лояльній формі: «Знову озвался Дмитр, цар московський, которий маючи гетьманом князя Романа Ружинського, землю Сіверную опановал і Шуйському великії войська поразил, і татаров перекопських до кілька на сту тисяч у Москві побил і под столицею обозом ся положил»[7]. Трохи в іншій редакції він повторив цю звістку під 1607 роком, додавши, що «знову Дмитрія на Москву поляци провадили»[8]. З викладу цих звісток випливає, що автор Острозького літописця начебто не розрізняв Лжедмитрія І від Лжедмитрія II і, очевидно, вважав їх за одну особу у цілковитому узгодженні з офіційною польською версією в цьому питанні.
Події 1604 — 1612 років мали дуже важливе значення як для Польщі, в складі якої перебувала основна частина території України, так і для Російської держави. Ці події, природно, не могли не цікавити авторів Львівського літопису і Острозького літописця, як осіб руської народності, тому вони і вписали звістки про них у свої твори. Але ставлення до подій, що відбувалися в ці роки, у літописців різне. Автор Львівського літопису дав чітку
- ↑ Див. стор. 128.
- ↑ С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, кн. III (тома 5 — 6), стор. 607; М. Бельський, Хроніка, стор 1209 — 1210.
- ↑ Див. стор. 129.
- ↑ С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, кн. III (тома 5 — 6), стор. 646.
- ↑ Там же.
- ↑ Див. стор. 130 — 131.
- ↑ Див. стор. 131.
- ↑ Там же.