Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/95

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Опис подій визвольної війни українського народу 1648 — 1654 років у Львівському літопису обіймає період від битви під Жовтими Водами до укладення Зборівського договору включно. Треба сказати, що літопис містить ряд звісток про події і факти, яких ми не знаходимо в інших джерелах. В цьому полягає особлива цінність звісток Львівського літопису. Але основне значення цієї розповіді про визвольну війну — в тому, що в ній відбито становище українського народу в цей період, його настрої, тривоги і надії. Причому, все це передано властивою для автора образною народною мовою з безсумнівною любов'ю до повсталого українського народу і його керівників, з одного боку, з ненавистю і презирством до польсько-шляхетських загарбників та зрадників українського народу — з другого боку. До того ж, саме в цьому розділі літопису найбільше проявляються неабиякі літературні здібності автора літопису та відчувається близькість його до народу.

Звертає на себе увагу той пафос і піднесення, з якими автор літопису розпочинає опис визвольної війни українського народу у звістках під 1648 роком. Однак треба відмітити, що в перших рядках цих звісток є деякі фактичні неточності. Час, коли відбулася битва під Жовтими Водами, у літопису визначено неправильно. Військові дії між повсталими українськими козаками і польським військом розпочалися ще за життя польського короля Владислава IV, а не через тиждень по його смерті, як про це сказано в літопису[1]. Владислав IV помер 10 травня 1648 року. Польське військо під командуванням М. Потоцького виступило в похід на Україну 15 лютого 1648 року. Перший бій козаків з передовими загонами польських військ біля Жовтих Вод відбувся 19 квітня. Оточені козаками, польські війська 6 травня були повністю розгромлені, а С. Потоцький та Я. Шемберг, що стояли на чолі цих загонів, були взяті козаками в полон. Основні сили під командуванням гетьманів М. Потоцького і М. Калиновського були наголову розгромлені під Корсунем 16 травня, а обидва гетьмани потрапили у полон до козаків, які віддали їх потім татарам[2]. Якщо опис цієї події з фактичного боку не в достатній мірі точний, то передача стилізованої розмови між Потоцьким і Богданом Хмельницьким здійснена чудово: «Тогди Потоцький досить анімушно строфовал Хмельницького: «Хлопе, мовить, чим же так зацному рицерству Орд татарських (которим і звитяг приписовали) заплатиш?» Которому отповіділ Хмельницький не глупе: «Тобою, мовить, і іншими с тобою». І на тих міст отдал єго татаром, і окован зо всіми»[3]. Такою ж образною мовою описано фінал цієї

  1. Див. стор. 121.
  2. Воссоединение Украины с Россией, т. II, стор. 22.
  3. Див. стор. 121.