Перейти до вмісту

Сторінка:Бернет Ф. Малий льорд (1923).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 13 —

всі товари. Хлопчик любив також молочарку, пекаря й инших торговців, але пан Гобз був у нього на першім місці. Були з собою в такій приязни, що Седрик щоденно заглядав до склепу бодай на хвильку, а часом і довше забавив, як зачали розмовляти про важні краєві справи. Пан Гобз пильно читав політичні часописи і не забував ділитися з хлопчиком усіми важними вістями, які ще поясняв відповідно. Звичайно найбільше займали його справи президента і все висловляв отверто свій погляд, коли президент не виповняв як слід своїх обовязків.

Небавом по тих виборах нового президента, що таким неспокоєм переймали Седрика і його старого приятеля, дивний, зовсім несподіваний, важний випадок змінив зовсім тихе й одностайне теперішне життє хлопчика, що мав ледви девять літ. А сталося се як раз того дня, коли п. Гобз розмовляючи з Седриком про Анґлію, висловлював свої, незвичайно острі погляди на аристократію взагалі, а особливо на ґрафів і марґрафів анґлійських.

Була спека і Седрик набігавшися доволі з товаришами, ввійшов до склепу, щоби трохи відпочити, коли як раз вбігла туди також Катерина. Седрик думав зразу, що вона прийшла купити цукру або кави, але помилився. Стара служниця була дивно зворушена.

„Ходи, голубчику, домів“ — сказала — „мама тебе потрібує, ходи скорше“.

Хлопчик миттю зіскочив зі свого сидження:

„Чи Любунця виходить куди і хоче мене взяти з собою?“ — спитав, а коли стара служниця нічого не відповідала, поглянув на неї і тоді побачив її дивне зворушеннє.