Сторінка:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu/91

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

навколо вікон і дверей. Дві інші, живучи в центрі села, де мальовання вже вивелося, малюють тепер дуже мало. Край села виставив нових майстринь, що працюють для своїх сусідок теж за плату. Як і в с. Капулівці, р. 1925 мальовання виконувано рослинними фарбами та земляними, р. 1928 — мішаними фарбами, з перевагою анілінових.

С. Перевізні Хуторі. Одвідано р. 1925. Багато мальовання. Кольорове мастіння на надвірніх стінах. Переважає мальовання-килим. Малюють самі господині. Фарби земляні (глина) та рослинні.

С. Олександрівка (Кріпацьке). Одвідано р.р. 1925 і 1928. Багато мальовання. Переважає мальовання-килим, що звуть тут ковдрою («одіялом»). По багатьох хатах трапляються роботи однієї з двох уславлених тут майстринь, що розмальовували за плату. Одружившися, вони покинули село, але робота їхня збереглася і до 1928 р. Роботи однієї з них виконані 1922–1923 р.р., тепер відтворюють самі господині за тими прослідками, що залишаються крізь новий побіл. Це виключно мальовання-килим, побудоване за однією композиційною схемою, куди вносять іноді тільки невеличкі варіяції. Її композиційна схема вимагає трохи складнішого розграфовання, що роблять штучним цирклем, а через те ця схема не повторюється в інших селянок (табл. XXI); друга селянка розмальовувала тільки старовинними українським рослинними мотивами в суто необразотвірнім трактуванні (табл. XXVII). В с. Олександрівці багато господинь, що самі розмальовують свої хати. Мальовання на білому тлі стіни; вживають і фарб земляних, та тепер переважають анілінові.

С. Покровське. Одвідано р.р. 1924 і 1928. Село було колись багате на мальовання. Згадки про вславлених селянок-майстринь, що розмалювали багато хат, можна ще почути від людности, але робіт їхніх у самому Покровському вже немає. Продукцію покровчанок частіш можна побачити в суміжних селах, куди вони попереселялися, одружившися, перенісши туди і свою любов до малювання. Але в самому Покровському, цьому рухливому селі з широко відомим ярмарком, розмальовання тепер уже не в тій шані, що раніше, колі всю хату скрізь було розмальовано не тільки зсередини, а й зокола. На відгуки цього замилування зрідка можна натрапити й тепер. І тепер ще можна знайти поодинокі хати по кутках села з залишками мальовання на надвірніх стінах і багато розмальовані зсередини; але це мальовання бідне на барви, з застиглими композиційними схемами. За фарби вживають глини, сажі, атраменту, іноді фуксину, що залишився після фарбування яєць на Великдень. На печах трапляється частіш підведення, аніж мальовання.

Новопокровський посілок. Одвідано р. 1928. Найбідніші пересельці з с. Покровського допіру лишь починають залюднювати посілок. Мальовання ще немає, але багато кажуть про те, що як тільки поставлять хату, то неодмінно вквітчать її. Серед селянок є вмілі майстрині, що колись малювали в с. Покровському. Отже, щоб здобути роботу селянок, яких мальовання є в с. Покровському, треба заглянути сюди.