та обшморганими мочками, з жовтими голочками та обламаними пупьяшками (почками) на кінці стебелька викидають геть, а останні прикопують у рівчачки, як казано.
Підноска живців до садільниць. До садільниць живці підносяться на посилках. Треба доглядати, щоб живці на носилках не зоставались з голими корінцями, а були завжди притрушені сирим піском — це діло тих, що носять носилки; їх же діло дивитись за тим, щоб садільниці не брали у відра по багато живців, бо инакше живці у відрах будуть мнятись, плутатись корінцями і садільниця буде рвати корінці виймаючи їх по одному з відра для садки. Садільниця, набравши у відро з водою живців, доглядає, щоб корінці їх були завжди у воді і щоб вони там не плутатись; для цього відро перегорожується палічкою пополам і у одну половину становляться живці. 3 відра для садки садільниця бере по одному живцю бережно, щоб не пообшморгувати мочок і не обірвати середнього коріня.
Садка. Садовити живці можна абож під лопату, чи заступ, абож під „садільний меч д. Колесова“. Садка під лопату йде так. На перехрест борозен, зроблених розмітчиком, копач копає яму такої глибини, щоб вона була не мільче довжини соснового коріня і, як що можна по грунту землі, з рівною, прямою задньою стінкою. У викопану ямку садільниця становить живець, притуливши його до стінки и держучи двома пальцями однієї руки на пів-вершка або один вершок вище того міста, де починається корінь (це місто зветься шийкою) (мал. 19), а другою рукою насовує у ямку землю. Засипавши ямку землею ущерть, садільниця гарно обминає руками землю біля живця,