малоросами“, то-що; 7) в цілком певній підтримці проповіди орієнтації української культури на капіталістичну Европу в противагу Москві.
9. Перелічені помилки та перекручення частково виявились у виступах Хвильового, Максимовича та Шумського. Ці виступи пояснюються значною мірою фактом рецидиву старих помилок, які чинили товариш Шумський і инші, ще перед вступом їх до компартії. У перебігові громадянської війни різні українські націонал-соціялістичні партії та групи, що відщеплювались від основного табору української дрібної буржуазії та переходили на радянську платформу, дуже довго не могли збагнути ні основної засади ленінської національної політики про провідну ролю робітничого класу та компартії (КП(б)У) в українській революції, ні всього революційного значіння найщільнішої спілки робітничого класу України з робітничим класом Росії (ще року 1920 тов. Шумський на конференції боротьбистів кваліфікував нашу партію, як організацію окупантів). Змагаючись проти провідної ролі робітничого класу та нашої партії в українській революції і протиставлячи радянську Україну радянській Росії, українські націонал-соціялістичні партії „об'єктивно працювали в напрямі національного розколу сил пролетарської диктатури на Україні“ (із резолюції Комінтерну про УКП).
Завзята боротьба нашої партії з українськими націонал-соціялістичними партіями, що стояли на
