„за европейську культуру”, „за приєднання України до европейської культури“.
Тепер, по всій західньо-українській буржуазно-націоналістичній пресі всі західньо-українські буржуазні партії та організації з цілковитою одностайністю з усіма польськими антипролетарськими партіями, провадять скажену кампанію наклепів та інсинуацій проти Радянського Союзу й зокрема проти УСРР; ця кампанія ставить за своє завдання дискредитувати роботу, що її провадить КП(б)У на радянській Україні, роботу в справі розвязання українського національного питання, розвитку української культури, будівництва української радянської республіки. Ця кампанія брехень та наклепів на УСРР та КП(б)У — необхідна складова частина роботи польської військової партії для забезпечення тилу, можливого наступу на СРСР шляхом дезінформації та дезорієнтації західньо-українських трудящих мас утворенням серед них недовірливого й неприязного, а якщо пощастить, то й ворожого ставлення до республіки Рад.
4. Головним провідником та основним представником угодівської політики відносно польського фашизму в Західній Україні є УНДО (Українське Національне Демократичне Об'єднання). На цей самий шлях стає український фашизм, що підніс свою голову, і поволі від своєї минулої німецької та антипольської орієнтації намацує шлях до угоди з польським урядом для боротьби проти Рад.
