Сторінка:Боротьба з націоналістичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ (1927).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

проведення національної політики на Україні ускладнялися тим, що відносна більшість пролетаріяту не була українською своєю мовою, це підтримувало всередині КП(б)У помилки в бік недооцінки національного питання на Україні, зокрема в бік люксембургіянських поглядів, що, проте, партія їх перемогла. Однією з основних умов, що забезпечила перемогу революції на Україні й створення УСРР під проводом пролетаріяту, яка ввійшла до складу СРСР, як вільний і рівноправний член, була найтісніша спілка робітничого класу України з робітничим класом Росії, ленінський комуністичний провід ВККІ і ЦК ВКП(б).

2. Радянська влада на Україні зміцніла в боротьбі на два фронти: проти поміщицько-буржуазної єдинонеділимської російської контр-революції (денікинщина) і проти дрібно-буржуазної української контр-революції (петлюрівщина), підтриманої в 1919 і 1920 роках польськими поміщиками й буржуазією на чолі з Пілсудським. Ця боротьба закінчилась повним розгромом російської й української контр-революції, знищенням їхньої основної соціяльної бази шляхом експропріяції поміщиків, буржуазії й передреволюційного куркульства, об'єднанням широких трудящих мас (насамперед селянства) навколо пролетаріяту, повним розкладом дрібно-буржуазних антирадянських партій (українські с.-д., україн. с.-рев., російські меншовики Бунд).