швайцарської республїки — Кальондер) — з великим зрозуміннєм боронили сю думку міжнародного спілчанства, яко майбутнього типу державно-полїтичної орґанізації нової Европи та всього світу взагалї.
Ся думка інтернаціонального або світового союза народів не є новою. Навпаки вона належить до найстарших та заповітнїйших мрій людства. Початки її можна простежити від найдавнїйшої доби античної історії. Конкретний прототип її добачають в старогрецьких племенних союзах т. зв. „амфіктіонах“. В III ст. всесвітнїй мир пропонував римский цїсарь Пробус. Відтак на релїґійнім ґрунтї бажав його здїйснити католїцизм, ся після назви своєї загальносвітова релїґія. Середновічні монахи й схолястики та мислителі чимало присвячували уваги сїй цїкавій проблємі. Королї й володарі тогочасні ріжними шляхами змагали ся реально її розвязати. Згадати лише проєкт унїверсальної всесвітньої монархії, гарно й ориґінально зясований великим італїйським поетом А. Данте, або гарно продуманий плян великого чеського гуситського короля-демократа Юрія з Подебрад (з 1462 р.) утворення европейської імперії вічного миру.
З новочасних мислителїв головно Руссо та Кант — ориґінально розглядали сю стару, але вічно молоду мрію людства. Перший в зєдиненню малих держав для захисту проти сваволї великих бачив шлях до її здїйснення, другий конкретно пропонував у своїй славетній розвідцї „До вічного миру“ („Zumewigen Frieden“ (з 1795 р.) утвореннє всесвітного союза народів в одній загальносвітовій республицї.
На українськім ґрунтї київські „братчики“ з Костомаровим і Т. Шевченком на чолї, з їх мрією про федеративний союз славянських народів, також належать до числа каменярів сеї великої думки, яка в особі Драгоманова знайшла визначного свого товмача й аналїзатора, оскільки росходило ся о синтез її національного та космополїтного елєментів.
В новітнїх часах пропаґував її знаменитий й славетний знавець міжнароднього права, проф. Блюнчлї, в своїм проєктї „Всесвітньої конституційної держави“.[1]
Молода Европа середини минулого столїття, новочасна демократія, первісний соціялїзм та інтернаціональний пацифізм своїм програмовим домаганнєм виставили „Европейські Сполучені Штати“.
- ↑ Див. про се інформаційну статтю — „Myšlenka svazu národu v dejinách“ (Думка союза народів в історії) в празькім — „Právo Lidu“ — 1918 від 4. вересня.
