Через ріжні причини, залежні від автора й незалежні, праця ся виходить рік пізнїйше, нїж первісно мала вийти. За сей час богато змінило ся що до справ, які є основною проблємою отсих нарисів. Перші з них були писані, коли в руках Росії була вся Східна Галичина, коли царські аванпости стояли під мурами Кракова, а несчисленні царські полки завзято пробували пробити ся через Карпати, загрожуючи відтак заливом Угорщину. Цїлком инакшим є загальне положенє на східнім фронтї тепер, коли дописують ся останні сторінки сеї працї. Тепер саме є роковини ґрандіозного пролому під Горлицями, котрий розпочав систематичне викиненє Москалїв з Галичини; визволено Львів, а далї пішла величезна офензива центральних держав проти Росії, наслїдком якої було визволенє всеї російської Польщі, значної частини Литви й Білоруси, Остзейського краю, а подекуди й українських земель (Волини).
Як бачимо, в укладї національних справ на західній периферії царської імперії настала чимала фактична зміна стану, який був перед війною.
Протягом сього часу зайшли деякі зміни також в лїтературному трактованю національної проблєми в Росії. Вона перестала бути для Европи terra incognita, як се було перед війною. Війна уплястичнила національну гетероґенїю царської імперії. Европейська журналїстика та публїцистика, яка до війни здебільшого іґнорувала поважне значінє національної справи, як полїтичного чинника в державнім житю Росії (особливо що до її будучности), — нинї чимало зробила для пізнаня її та ознайомленя з нею ширшого загалу. З національних справ Росії найбільше уваги було присвячено польському та українському питаню. Цікаво, що поруч з ними в лїтературі велике зацїкавленє викликала східно-жидівська справа та евентуальні способи її полагодженя здебільшого в національно-автономічному дусї, а не в асиміляційному, як жидівська справа була полагоджена в Західній Европі в нових часах.
Зрозуміло, що з огляду на загальний характер сеї працї та її основне завданє не можна було в ній поминути отсї висше згадані зміни — як фактичного, так і лїтературного характеру — що до національної проблєми в Росії. Тому оглядови їх присвячено окремий роздїл сеї працї під заголовком »Війна та національна проблєма в Росії.« В ньому читач знайде чимало фактичних поправок та додатків до попередних роздїлів про поодинокі національні справи. Через технїчні причини й для захованя орґанїчности працї автор не уважав відповідним сї поправки та додатки долучити до відповідних роздїлів, але узгляднив їх в окремім нарисї.
кладно жорстоке переслїдуванє своїх земляків підчас війни, рівночасно запевнював царське правительство, що вони й на далї лишать ся вірними підданими російського царя та імперії (Див. — Das baltische Problem in der Reichsduma — (в „Frankfurter Zeitung“, 1915, Nr. 221, Hauptblatt).
