Сторінка:Будзиновський В. Пригоди запорожців (Краків, 1941).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ушкалів, — що голоден і не привик говорити тоді, коли в череві цигани. Також питає, що сталося з його службою. Чи живі і чи дістали їсти? Буде говорити з вами аж тоді, коли наїсться і з уст своїх матросів на власні уха почує, що й вони їли.

Перший турок, очевидно, отаман ушкалів, звернувся до одного з тих, що привели Мортона:

— Принеси хліба й риби! І кажи всім дати їсти.

Сивенький переповів Мортонові по-англійськи це, що сказав був ушкалам.

— Дуже добре! Ви знаменитий драґоман. Не переповідаєте цього, що я сказав, лиш це, що я повинен був сказати.

— Що він каже? — спитав отаман ушкалів.

— Каже, що він великий пан, що він англійський льорд. Такий пан не їсть у товаристві осіб, яких не запросив.

— Ті химери будуть його багато коштувати.

— Що він сказав? — спитав Мортон.

— Я хочу їх збутися на хвилину, отже сказав їм, що ви не будете їсти в їх приявності. Вони, думаю, вволять вашу волю, але зате зажадають більшого окупу.

— Скажіть їм, що в мене ще більше гроша, ніж вони думають. Як здурію й напишу асиґнату, то не на дрібницю.

— Льорд каже, — Сивенький звернувся до ушкалів, — що буде з вами говорити аж тоді, коли зїсть, випє каву, викурить люльку і від своєї служби почує, що й вони їли. На все те йому потрібна година.

 

20