передо мною, але я вам прощаю і прошу вас нїкому про сене казати, бо у вас малі дїти є: хоч для малих себе пожалїйте. Прощаю Вам і ради празника, що у нас сегодня зайшов. Молїть ся тільки Богу, щоб і Він вам простив.
— Спасибі тобі... Спасибі вам за велику милость до мене, окаянного чоловіка. Я чую, що менї і Бог простив, бо на душі моїй зовсїм легко стало, — сказав Микола, підіймаючись і хватаючи Прокопову руку, щоб її поцїлувати.
— Нї, нї, поцїлуймо ся, сказав Прокіп, утираючи свої слези.
— Я не сьмію, — сказав Микола.
— Вам же простили, — поцїлуйте ся, — сказала Приська, утираючи слези. — Слава Богу, що хоч нїхто не нарвав ся.
Всї поцїлувались братьнїм поцїлунком. — Бог вам нехай простить, ами можемо сиротити, — сказала Прокіп та Приська.
Швидко в сїнях хтось затупотїв: то йшли два хлопцї з вечерею.
Петро Голота.
Цїсарску родину павістила знов неумолима смерть. Мати цїсаревої, архикнягиня Людовика, померла в вівторок, дня 26-го с. м. в Монахії.
Донечку здорову повила архикнягиня Марія Валєрія дня 27-го с. м.
† Саме перед зикінченєм сего числа, дістали ми зі Львова дуже сумно вість, що щирий патріо проф. Дамян Гладилович помер. Похорони відбудуть ся в суботу.
Др. Степ. Саґін іменований волоским катедральним проповідником.
О. архиманд Мирон Калїнеску дістав на сам Йордан за свої великі заслуги для ромунизациї православної церкви на Буковинї від преосьвященого Сильвестра мітру.
Конкурс на лїкарів громадских для Молодїї, Топорівцїв і Нових Мамаївцях з платнею 400 зл. річно розписує наново черновецке староство з речницем до 16-го лютого. Добре би було, якби найшов ся який лїкар Русин, що схотїв би поміж Русинами працювати.
Сумний стан черновецких фінансів показує ся з теперишних нарад над буджетовим прелїмінарем в радї міскій. Видатки виносять 345.956 зл., а приходи разом з 5% додатком до податків лише 317.111 зл.; одже остає недобір 28.845 зл., котрий треба покрити або новою пожичкою, або новими додатками до податків. На самі школи видає місто 59.046 зл. а окрім того ще 256 зл. в надзвичайних видатках, не вчисляючи в те відсотків від гроший, за які збудовано будинки шкільні.
Задушевні бажаня добре знаної клїки, що аж пропадає за сумними в істориї Буковини часами Алєзанього, найшли дня 22-го с м. вираз в „Wiener Allgemeine Zeitung“ котра нїби то дістала телєграму з Любляни, що краіньский президент краєвий бр. Вінклєр має вже в марцю уступити, а єго місце має заняти буковиньский президент краєвий ґр. Паче, Ся клїка думає, що такими поголосками щось вдїє, але даремні заходи; ми знаємо з певного жерела. що о перенесеню ґр. Пачого в кругах правительственних і бесїди не було.
Учителїв народних в Галичинї великий недостаток. Зачерез те було в 1890-ім р 64 шкіл зорґанїзованих, але не отворених, 91 шкіл понад місяць замкнених, 96 кляс надетатових дозволених, а неотворених, а при 463 школах треба було обсадити посади учительскі особами без квалїфікациї і по більшій части невідповідними. Но стало одже звиш 600 учителів. Сей стан погіршив ся ще в протягу року 1891-го. Аби ви-
