Коли-ж в кінцї перейдемо на нашу державу, то бачимо, що хоть тут доси унїверситети все ще заперті для студій жіноцтва, але що сей стан не може довго удержатись, бо само високе правительство признало потребу жінок-лїкарок. В часї, від коли сю петицию передано високій палатї, правительство provrio motu заключило умову службову з одною жінкою, котра одержала в берненьскім унїверситетї степень докторский, з нашою землячкою панною др. Баєр, та примістило єї на лїкаря в шпиталї босаньскім в Дольній Тузлї. При тім виходило правительство з цїлком справедливого погляду, що для могамеданьского населеня жіночого в окупованих провінциях конечно потрібні жінки лїкарки. (Пос. Пернерсторфер: Также для инших країв се конечно потрібне!) Мушу притакнути товаришеви Пернерсторферови, що справдї жінки-лїкарки були би потрібні і в христіяньских краях і що для христіяньского правительства нема нїякої причини признати лиш магомеданкам а не христіянкам цїлком оправданий взгляд на се, що жіноцтво має відразу даватись оглядати мужчинам-лїкарям.
Ся доконечна потреба, маги до розпорядимости жінки лїкарки для могамеданьского а надїймо ся, і для христіяньского населеня, мабуть спонукає правительство не робити нїякої перешкоди для впису студенток на медичний видїл і фармацевтичні студії в унїверситетах, а я гадаю, що коли висока палата прихильно порішить обі петициї, то се буде для правительства сильним напором на полагодженє сеї справи.“
Палата послів дїйсно передала петицию жіноцтва для точного розслїдженя з сторони правительства.
Одже Русинкам і Чешкам удалось звернути увагу правительства на жіночу справу. Маємо повну надїю, що правительство зволить увзгляднити їх справедливі бажаня, хоть з сторони руских часописий не дїлає ся нїчого, щоби сїй жіночій справі помочи.
Свідома Русинка.
