Сторінка:Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. Ч. I. 1925.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

З дивною самопожертвою О. Алешо заходивсь був організовувати вищезгадану установу (отож виробив пропозицію до Академії, підшукав наукових працівників, клопотався за приміщення та його оборудування, за все до дрібниць, щоб створити — як він мовив — матеріяльні умови праці) і 29 березня р. 1921 при Українській Академії Наук було засновано інституцію, якій дано назву „Музей Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка“ та на першого її керівничого обрано О. Алешо. За наукових співробітників обрано А. Носова, А. Онищука, Ю. Павловича, Л. Шульгину, Е. Дзбановського, Д. Демуцького.

За основу Музею було покладено всю наукову спадщину проф. Хв. Вовка, що складається з книгозбірні, численних наукових антропологічних, етнографічних та палеоетнологічних матеріялів у вигляді колекцій речей, рукописних матеріялів, заміток, малюнків, карток антропометричних помірів, фотографій та инш., а також відповідні колекції колиши. Українського Наукового Т-ва у Київі.

Музей одразу поставив за своє завдання — сприяти розвиткові антропологічних дисциплін на Вкраїні, перш за все — планомірно досліджуючи та вивчаючи людину в її минулому і сучасному, збираючи матеріяли й речі, що характеризують природу та побут людности, поширюючи наукове знання з галузів антропологічних наук серед людности України. Щоб це здійснити — за перше завдання ставиться вивчати фізичну природу й побут людности, що мешкає на території України, та народів близьких до українців походженням та історичними стосунками.

Інституцію поділено на три відділи: антропології, етнології та передісторії (палеоетнології), окремо організовано наукову бібліотеку з архівом та фотолабораторією.

Організаційна праця забрала й так вже надірване здоров'я О. Алешо, і він помер весною р. 1922, саме тоді, як почалася дослідча праця, найголовніше завдання дорогої йому інституції.

Р. 1922 (31-III) змінено назву інституції (через технічні причини) на Кабінет Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка, не звужуючи меж наукової праці, намічених раніш. Тоді-ж-таки, в залежності від загальних умов, було скорочено штати Кабінету до 4-х осіб і відокремлено Фотолабораторію в спеціяльну академічну установу.

Ставлячи науково-дослідчу роботу за своє перше завдання, Кабінет тепер розгортає її ще ширше. Але ця робота тісно звязана з планомірним збиранням та переховуванням різних матеріялів та речей, що характеризують фізичну природу людности від передісторичної до сучасної доби та її етнологічні особливості. І це не тільки тому, що при дослідчій роботі неможливо буває використати всенький відповідний матеріял, але головне, через те, що саму працю не можна провадити остільки широко, щоб охопити всі кутки краю. Ті-ж речі й матеріяли, що знаходяться по цих кутках, частенько нищаться, губляться для науки незафіксовані.