Сторінка:Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. Ч. I. 1925.pdf/8

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Широке збирання цих речей і матеріялів (дотримуючись вимог, що їх ставить сучасна наука) силами не самих-но кабінетських працівників, ба й усіх, що співчувають і розуміють значіння цієї роботи, дасть змогу зберегти від знищення багато цінних документів минулого і сучасного і зробити їх об'єктом наукового дослідження.

Із збірок Кабінету (за 3 роки зібраних), що вимагають вже суто-музейної роботи (систематизація, каталогізація, монтування, консервація, виставка, то-що), виростає при Кабінеті Музей Антропології. Частини музейного матеріялу — з народознавства (етнографії) та передісторії — вже широко відомі своїми цінними колекціями.

Крім вище окреслених напрямків своєї роботи, Кабінет дає широку ініціятиву до такої-ж праці на місцях, дбаючи про організацію наукової роботи силами місцевих дослідників, і, наприкінці, шляхом улаштування наукових доповідів, курсів, лекцій й инш. поширює антропологічне знання серед широких кіл громадянства. Багато наукових праць, які вже виготовлені до друку і яких Кабінет не мав змоги досі друкувати, спричиняться також до цього. Кабінет намічає 3 серії своїх видань: 1) Матеріяли до антропології України, 2) Бюлетень Кабінету (періодично, 4 рази на рік), 3) Програми до дослідної праці та збирання матеріялів.

Загальний напрямок праці Кабінету можна окреслити як систематично дослідчий. Потреба в такому саме напрямкові роботи на Вкраїні теж звязана з іменням проф. Хв. Вовка, який — визнаючи не аби-які досягнення що-до збирання й почасти наукового оброблення українських антропологічних матеріялів — неодноразово в своїх працях підкреслював випадковий характер мало не всіх студій, які переводилися на Україні геть аж до недавнього часу.

Цим Кабінет стає на той самий шлях, на який вже давно ступили зазначені вище найвидатніші наукові інституції Европи й Америки, пристає до всесвітнього руху наукового народознавства, і лише на цьому шляху можуть бути розвязані питання великої наукової, а через те національної і державної ваги.

За пророблену працю в цьому напрямкові буде подано нижче в інформаціях за окремі відділи.

Щоб намічена Кабінетом робота могла широко провадитися, очевидячки, потрібні відповідні сприятливі умови.

В минулі часи як в Росії, так особливо на Вкраїні, дослідження людности з антропологічного боку було поставлено дуже слабо. Лише з початком революції й перебудовою соціяльного життя стає ясним, які великі втрати, скільки марних зусиль і часу понесено через занедбання вивчення людности, а сама справа набуває иншого справжнього розуміння й значіння.

Те, що зробили попередні інституції що-до України (Етнограф. Комісія Укр. Наук. Т-ва у Львові) та Кабінет за 3 роки його праці за надто несприятливих обставин, при самопожертві співробітників, треба розгля-