Нынѣ розпочало ся весѣлє Марусѣ, а завтра має вѣнчати єѣ зъ Прокопомъ самъ благочинный[1] зъ Чигирина, що нарочно на се торжество приѣхавъ зъ Богуслава.
Весело и харно отже на приходствѣ. Бандуры гудять, а гостѣ-запорожцѣ танцюють по̂дъ ихъ музику завзято, ажь земля по̂дъ ними стогне. Якъ просторе приходске подво̂рє, такъ цѣле биткомъ набите народомъ. Перше мѣсце займають теперь славни̂ козаки, що прибули зъ Сѣчи нарочно сюды на весѣлє, а проче мѣщане Богуславски̂.
Кругомъ подво̂ря стоять довги̂ столы, заставлени̂ ѣдою и ро̂жными напитками, а по серединѣ музуки и танцѣ. Веселить ся народъ, радѣють и наши̂ молоди̂ та и отець Захарій чує ся якось инакше, веселѣйшимъ. Розвеселеный якось на дусѣ и скрѣпленый на силахъ, радує ся зъ гостями у просторыхъ приходскихъ свѣтлицяхъ.
Во̂дъ полудня ажь за по̂вно̂чь бренѣли бандуры, танцювали козаки и бавились гостѣ, ажь въ ко̂нци утома и хмѣль побороли всѣхъ! Где хто бувъ, тамъ и лишивъ ся, тамъ и захропѣвъ твердымъ сномъ. Заснули всѣ ти̂, що були на подво̂рю, и ти̂, що забавлялись въ свѣтлицяхъ. Заснувъ и цѣлый Богуславъ, якъ єще нѣколи.
Мало свитати, якъ мѣсяць сховавъ ся за густи̂
- ↑ Благочинный старшій священикъ, такъ якъ у насъ деканъ.
