Сторінка:Б. Павлов. Пролєтарська боротьба в Росії до революції 1905 року. 1921.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

B Польщі на початку 90-тих років був широко розвинутий соціялістичний рух, що мав великий вплив на робітництво. Вплив цей позначився на цілому ході польського страйкового руху і виявився, між иншим, в тому, що на початку 90-их років польські робітники почали святкувати міжнародне пролетарське свято — 1-го травня. В цей день р. 1890 в Варшаві страйкувало до 10-ти тисяч робітників. 1-ше травня 1891 і 1892 р. відзначився страйками в Жирардові і Лодзі.

В цілком иншому становищі був тоді соціялістичний рух у внутрішніх губернях Европейської Росії. Там серед робітників не було таких великих і впливових соціялістичний організацій, як у Польщі. Після розгрому р. 1884 партії „Народньої Волі“, з неї залишались лишень невеличкі гуртки, між якими не було звязку і які не здібні були відогравати великої ролі в суспільному рухові. Поруч з цими народницькими гуртками, в половині 80-тих років в деяких містах почали виникати соціяль-демократичні гуртки, що трималися підстав наукового соціялізму Маркса і Енгельса. Першим з таких гуртків був гурток, що в 1884 р. заснував його в Петербурзі болгарин Благоєвий, один із сучасних ватажків „тісних“ болгарських соціялістів, тоб-то такий, що тримався інтернаціональних поглядів частини болгарської соціяль-демократії. При кінці 80-тих років такі гуртки істнували вже в багатьох містах — Вільні, Київі, Одесі, Володимирі, Шуї, Ростові на Доні і ин. На початку 90-их років вони виникли в Москві, Мінську, Самарі, Саратові, Іваново-Вознесенську. Ці гуртки складалися головним чином з шкільної молоді і найбільш свідомих робітників, яких тоді було ще небагато, але серед яких багато було начитаних і духовно-розвинених не менш від широких мас студенства. Ці гуртки в економічну боротьбу не вмішувалися і їхнє завдання обмежувалося пропагандою, цеб-то самоосвітою і притяганням до своїх рядів поодиноких робіт-