Маніфестанти ходили по всіх головний вулицях міста з червоними прапорами і співали революційні пісні. Козаки не один раз атакували і розгоняли юрбу, пускаючи в рух своі нагайї, але юрба, ще розпорошувалася спершу, збіралася знову в другому місці. В деяких частинах міста з лавок і инших причандалів, що попадалися під руку, збудовано було барикади, щоб затримати козаків. Демонстранти кілька разів пробували нападати на маніж з метою визволити заарештованих поліцією учасників демонстрації, що там сиділи. Один раз їм навіть пощастило виломати двері, але в останній хвилі їх відтиснули і розігнали козацькі нагайї і жандарми. За три дні демонстрацій поліція арештувала поверх тисячі робітників і студентів. В зв'язку з демонстраціями виникли заворушення на мануфактурах Цінделя, Прохоровській і Данилівській.
1-го травня 1901 p. демонстрації відбулися в Петрограді, Харкові, Симферополі, Тифлісі, а також в багатьох містах Польщі й Литви. Найчисленнішою демонстрацією, в якій брало участь до 3000 душ, які носили червоні прапори і портрети Маркса, Енгельса і Лясаля, була демонстрація в Тифлісі.
Підчас цеї демонстрації дійшло до сутичок з поліцією; з обох боків були ранені. Після демонстрації, Тифліс на три дні було оголошено на військовому стані.
В Петрограді 1-го травня припинилася праця на багатьох фабриках і заводах Виборгської сторони. Коли через кілька днів адміністрація Обухівського заводу звільнила від праці робітників, що святкували 1-го травня, то застрайкував увесь завод. Робітники при цьому вимагали як приняття назад звільнених, так і скасування нічної праці, 8-ми-годинного робочого дня, збільшення платні і чемного поводження. Адміністрація, в відповідь на ці вимоги, звернулася за допомогою до поліції, і ця остання зажадала від робітників, обурених звільненням
