Заснування „Незалежної Єврейської Партії“ це була перша спроба здійснити фантазії Зубатова: скоро за нею прийшла друга. На весні 1901 року в Москві засновано при допомозі Зубатова і його агентів „товариство взаємної допомоги робітників механічного виробництва“. Поруч з взаємною допомогою членів цього товариства його завданням була культурно-освітня діяльність, влаштовування загально-освітніх лекцій і зібрань для обговорювання робітничого побуту. Спершу товариство користувалося значним співчуттям між робітниками. Його зібрання, на яких, при участі професорів університету, обговорювалися умови праці і життя робітників в Росії і за кордоном, приваблювали чимало учасників. Скоро поруч з цією організацією виникає друга — „Рада робітників механічного виробництва“, що складалася з представників робітників всіх районів Москви і зосередкувала в собі відомости про всі конфлікти і сутички, що траплялися між підприємцями і робітниками. До „Ради“ робітники подавали скарги на фабрикантів, а Рада досилала на фабрики і заводи своїх уповноважених, щоб їх перевірювати. Таке вмішування „Ради“ і охранки, що стояла за її плечима, в відносини робітників до підприємців перелякало останніх і вони стали слати в Петербург жалоби на Зубатова, обвиновачуючи його самого та його агентів в підбурюванню робітників проти їхніх хазяїв і в влаштовуванню страйків; в своїх скаргах вони між иншим вказували на те, що під впливом діяльности Ради стало збільшуватися число страйків не тільки в самій Москві, але і в близьких повітах. Проте, скарги лишилися без наслідків, бо уряд в той час високо цінив діяльність Зубатова. В жовтні 1902 p. йому дали вищий службовий ранг і призначили завідателем окремим відділом департаменту поліції.
Від того часу Зубатов, якому підлягали всі охранки, мав змогу робити свої поліцейські досвіди у всеросійському розмірі.
