ЧАСТИНА 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕРМІНОЛОГІЇ 1.1. Термiн i термiнологія: основні положення
Розвиток теоретичних положень про організацію мовних одиниць є необхідним складником сучасних мовознавчих досліджень, адже “лінгвістична теорія необхідна не тільки і не стільки для опису фактів, <…> скільки для виявлення самих фактів” [Кибрик 1992: 41].
Процес становлення поняття “термін” є тривалим і різноплановим. Зокрема, від часу своєї появи (ним прийнято вважати 1876 р., хоча ще у XVIII столітті це слово вжив український мислитель Григорій Кониський) і до сьогодні воно не має єдиного означення [ЕУМ 2004: 683; Селіванова 2010]. У загальних рисах суть терміна сформулював В. В. Виноградов, зазначивши, що слово – це науковий термін лише тоді, коли воно є засобом логічного означення [Виноградов 1947: 12-13].
Очевидно, здійснити вичерпний огляд усіх дефініцій терміна не є можливим, тому доцільно обмежитися найважливішими. Отже, в своєму історичному розвиткові поняття “термін” було трактовано як: “слово, яке є назвою чітко означеного поняття” [ТСРЯ 1940]; “слово, яке позначає чітко означене філософське, наукове, технічне і т. п. поняття” [ЭС 1955]; “слово або словосполучення, що виражає спеціальне поняття якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо” [УРЕ (14) 1959-1965]; “слово або словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т. п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів” [Ахманова 1966: 95-96]; “спеціально культивоване слово, придумане штучно або ж узяте з природної мови” [Суперанская 1976: 74]; “слово або словосполучення, що служить точним найменуванням спеціального поняття з якоїсь галузі науки, техніки, виробництва, суспільно-політичного життя, культури, мистецтва тощо” [Жовтобрюх 1984: 70].
Подані вище означення не можна вважати успішними. По-перше, у відповідних дефініціях варто враховувати, що латинське terminus не є етимоном слова “термін” (як подають більшість вітчизняних видань, в тому числі і [УРЕ (14) 1959-1965]), оскільки походить від грецького τέρμα ‘кінець, межа’. По-друге, уточнення “спеціальне” є не зовсім коректним, адже терміни класифікують як загальновживані (відстань, вода, зоря, поширення, 18
