галузей знань і діяльності людини, покликане номінувати об’єкти і процеси й одночасно слугувати засобом пізнання навколишнього світу, має чіткі семантичні межі і входить у термінологічну систему” [Овчаренко 2010: 173];
“слово або словосполучення, яке зіставляється з чітко окресленим поняттям певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя і вступає у системні відношення з іншими подібними одиницями мови, утворюючи разом з ними особливу систему – термінологію” [Вознюк 2010: 8].
До поданих дефініцій можна висловити кілька зауваг, а саме: 1) далеко не всі терміни є системними (мають чіткі родовидові зв’язки та достатній словотвірний потенціал); 2) більшість із поданих вище ознак і характеристик притаманні лише “вдалим” термінам; 3) критерій нейтральності / експресивності не завжди є доцільним (див. вище і [Вакуленко 1996: 25-26]); 4) відповідність “одне поняття – один термін” є радше ідеальною схемою, аніж констатацією реального стану речей; 5) дати дефініцію можна будь-якому слову, а не лише термінові; 6) термін не стільки є засобом пізнання, скільки, згідно з філософсько-гносеологічним підходом, фіксує результати пізнавальної діяльності людини.
Згідно з означенням Т. Сейворі, “терміни – це умовні знаки, призначені для передачі певного обсягу закодованої інформації, яку розуміють лише ті, хто знає відповідний ключ чи код” [Savory 1967: 21]. Але тоді виходить, що термін не позначає поняття, а навпаки – відгороджує його від недостатньо “втаємничених”. Представники французької термінологічної школи Д. Буріго та А. Кондаміне виділяють логіко-лінгвістичну сутність терміна та його здатність виражати поняття, при цьому термін постає як елемент терміносистеми, яка є мовним вираженням системи понять певної сфери знань [Bourigault 1993: 15]. Російські термінологи В. М. Лейчик і С. Д.Шелов називають терміном лексичну одиницю певної мови для спеціальних цілей, яка позначає загальне, конкретне чи абстрактне поняття теорії певної спеціальної галузі знань чи діяльності [Лейчик 1989: 12]. Але ж є чимало термінолексем, які позначають поняття практичної діяльності людини – це технічні, фармацевтичні, косметичні, сільськогосподарські та інші терміни. Надто спрощене трактування терміна подає, на жаль, державний стандарт “Термінологія. Визначення основних понять”, кваліфікуючи його як “позначення певного поняття у фаховій мові за допомогою лінгвістичного виразу” [ДСТУ 3325-96: 9].
Звернімо увагу й на ті означення, які можна вважати більш-менш успішними. Серед них, зокрема, такі: “термін – слово чи словосполучення, якому (в ідеалі – однозначно) відповідає певне поняття в галузі суспільно-політичного 22
