Сторінка:Вакуленко М.О. Українська термінологія- комплексний лінгвістичний аналіз.pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

комплексних мовно-інформаційних структурах, і між цими термінами існує взаємнооднозначна відповідність.

Безперервне поповнення лексичного пласта мови новими термінами, формування ними специфічної підсистеми лексичного рівня та необхідність опрацювання й систематизації відповідних одиниць яскраво демонструє потребу в окремій науці, об’єктом вивчення якої були б саме терміни. Можна констатувати, що постала нагальна потреба поглянути на термінологію як на повноцінну науку, що має характерні риси науки точної (англ. science). Саме до цього схиляються останнім часом і західноєвропейські, й американські, і російські, і вітчизняні фахівці.

Розуміння термінології як самостійної науки є здобутком сьогодення, однак тривалий час воно було інакшим. Зокрема, термінологію розглядали як:  “сукупність термінів якої-небудь галузі” [ТСРЯ (IV) 1940: 689];  “сукупність термінів, що вживаються в тій чи іншій галузі науки, в техніці, в політиці, в мистецтві” [ЭС 1955];  “1) розділ лексики, що охоплює терміни різних галузей науки, техніки, мистецтва, суспільного життя; 2) сукупність термінів якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва тощо або всіх термінів даної мови” [УРЕ (14) 1959-1965: 359];  “сукупність термінів якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва або всіх термінів даної мови” [СУМ (X) 1970-1980: 88];  “сукупність термінів, що виражають історично сформовані поняття певної сфери людських знань або діяльності” [Кияк 1989: 7];  “сукупність мовних (лексичних) одиниць, що позначають поняття певної спеціальної галузі знань або діяльності, яка стихійно складається в процесі зародження й розвитку цієї галузі” [Лейчик 1994: 149]. Якщо коротко схарактеризувати уявлення про термінологію, виражені у вищенаведених дефініціях, то в УРЕ бачимо спробу подивитися на термінологію під іншим кутом (не лише як на сукупність термінів) – але це тільки більш деталізована класифікація мовознавчих підрозділів, а не окрема наука; натомість Т. Р. Кияк слушно розмежовує термінологію як довільну сукупність термінологічних одиниць і терміносистему як їх системно впорядковане поєднання [Кияк 1989]. Вагомою підставою для такого розмежування є те, що значна кількість термінів виникає стихійно і не входить у термінологічну ієрархію як її органічна складова. Решта означень, які теж можна вважати прийнятними, не мають істотних відмінностей.

Дуже близько до усвідомлення термінології як самостійної науки стоять автори робіт “Лінгвістичні основи вчення про терміни” [Суперанская 1989] і 26