термін “системність”. Третьою ознакою є субстантивність – обмежене використання у складених термінах прийменникових описових конструкцій [Реформатский 1986: 186-187].
Натомість такі ознаки терміна, як номінативність (називання поняття) і дефінітивність (наявність означення), що їх вважають додатковими [Табанакова 2001: 29], є необхідними атрибутами кожного терміна, а не лише вдалого. Для вдалого терміна під номінативністю будемо розуміти називання поняття без уживання описових конструкцій.
Окрім того, вдалий термін має бути структурним елементом мови, відповідати її правописним нормам і тенденціям розвитку. Тому варто виокремити ще одну важливу ознаку – органічність, у межах якої реалізується також і вимога переважання національних термінів. Відтак значна частина англійських запозичень (насамперед слова з незручною для вимови кінцевою морфемою -інг: бакбендинг, консалтинг, скейлінг, тюнінг і т. ін.) та механічно скальковані російські лексеми з непритаманною для української мови морфологічною будовою або семантикою (біжучий, несучий, фосфоресціюючий; датчик, качати, накачка тощо) є невдалими термінами. Варто додати, що суттєвою вимогою є не тільки дериваційна спроможність, а й сполучуваність терміна, тобто здатність поєднуватися з іншими частинами мови в різноманітних граматичних конструкціях.
Частина цих ознак увійшла в стандарт “Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять” [ДСТУ 3966-2000], де сформульовано загальні вимоги: а) до термінів (однозначна відповідність поняттю, відповідність лексичного значення терміна та поняття, системність термінів, раціональна стислість, словотворча здатність); б) до означень понять (наявність лише суттєвих ознак); в) до сукупностей понять (зв’язність, системність, відсутність хибних семантичних асоціацій).
Підсумувавши ознаки вдалого терміна за критерієм важливості, отримаємо таку їх послідовність: 1) точнiсть, 2) суттєвість (охоплення важливих ознак поняття, відсутність хибних семантичних асоціацій), 3) зрозумiлiсть, 4) гнучкiсть (здатнiсть легко творити похiднi слова), 5) доброзвучнiсть, 6) системність (відображення в назві належності до певного класу понять), 7) органічність (відповідність нормам правопису і тенденціям розвитку мови), 8) сполучуваність (здатність поєднуватися в термінологічні словосполучення), 9) однозначнiсть (на противагу багатозначності), 10) номінативність (на противагу описовості), 11) стислiсть. Усі перераховані ознаки має лише невелика кількість термінів, тоді як у більшості – деякі з ознак або відсутні зовсім, або наявні частково.
Отже, кодифікуючи вживаний термін або подаючи навзамін новий, який не збiгається з результатом, отриманим за допомогою статистичного методу, потрібно брати до уваги вищенаведенi ознаки вдалого терміна, тобто 32
