співвідносного з поняттям певної галузі, або взяті з іншої галузевої терміносистеми; 2) ті, що виникли у процесі трансформації семантики загальновживаного слова. Відтак одиницями першої групи є власне терміни, другої – термінологічні слова. Запропоноване розмежування є ефективним щодо вивчення взаємодії загальновживаної та галузевої лексики, оскільки враховує наявність чи відсутність зв’язку терміноелемента з активним словниковим складом мови. Зокрема, одиниці першої групи мають лише термінологічне значення, лексично дещо ізольовані (не мають розгалужених парадигматичних і синтагматичних зв’язків), а тому значно стійкіші до загальномовних трансформаційних процесів (на зразок формальносемантичних перетворень), звично функціонують тільки в межах відповідної галузі і не набувають принципово нових значень чи конотацій при зміні функціонального контексту. Натомість одиниці другої групи, які постали, як правило, внаслідок процесу термінологізації, зберігають стійкий зв’язок (прихований чи явний) зі своїм первинним нетермінологічним (загальновживаним) лексичним значенням, і в разі зміни функціонально маркованого контексту можуть виступати як нетерміни.
Загалом у межах кожної наукової чи технічної галузі розрізняють: 1) суто фахові терміни; 2) застосовані (ті, які спершу були складниками інших терміносистем, але в певній галузі набули специфічного застосування); 3) загальновживані слова, які набули специфічного значення в певній галузі; 4) дотичні терміни, що належать до інших галузевих терміносистем, але широко використовуються в певній галузі, або ж є міжгалузевими; 5) дотичні загальні слова, які набувають виразно термінологічного значення й змісту в поєднанні з іншими термінами певної галузі; 6) загальні слова (не терміни), що є широковживаними в певній галузі; 7) термінологізовані словосполучення (стійкі, специфічні для певної галузі сполучення слів) [Дорошенко 1930: 5].
Головною відмінністю терміна є “здатність бути виразником <…> наукового, технічного чи професійного поняття” [Овчаренко 2010: 173]. Від звичайного слова термін відрізняється тим, що має цілком певне значення і логічно виділяє необхідні та достатні для вираження особливостей даного поняття ознаки, на основі яких вибудовується класифікація понять [Даниленко 1986: 12]. Саме тому в термінологічній лексиці значно частіше виникають абсолютні синоніми.
Запозичені чи створені штучно терміни мають досить виразні формальні відмінності від загальновживаних слів, наприклад, іншомовні основи, символьні компоненти, компоненти-епоніми тощо. Терміни часто набувають семантичних і граматичних особливостей, що зазвичай не притаманні загальновживаним словам. Наприклад, з огляду на загальнолітературний стандарт, нетиповою і позанормативною є сполучуваність понять у таких 36
