Сторінка:Вакуленко М.О. Українська термінологія- комплексний лінгвістичний аналіз.pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

притаманне розрізнення одиниць за значенням і творення відповідних лексичних категорій.

Через лексико-семантичні відношення проявляється системність мови, оскільки вони відображають семантичні кореляції між різними мовними (термінологічними) одиницями, зумовлені взаємодією їх лексичного та граматичного аспектів. Тому дослідження цих відношень посідає важливе місце в інтегрованому лінгвістичному описі мовної системи, який поєднує лексичний і граматичний компоненти [див. Широков ЕЛ 2005: 13].

З погляду комунікативної лінгвістики полісемія та омонімія є частими причинами комунікативних труднощів і невдач. Водночас “семантична властивість слова мати одночасно декілька значень” [Гуйванюк 2005: 58] і “збіг в однаковій знаковій формі кількох не пов’язаних між собою значень” [Селіванова 2010] у термінолексиконі природно досить обмежені, адже наукові терміни є лексикою певної сфери вживання. З огляду на це, полісемічні й омонімічні зв’язки виникають найчастіше у процесі взаємодії загальновживаної і термінологічної лексики: пор., луг ‘поросла травою та кущами лука’ і луг (хім.) ‘загальна назва сильних водорозчинних основ’;

секрет ‘таємниця’ і секрет (біол.) ‘специфічний продукт, що його виділяють залози людини й тварин’; фокус ‘трюк’ і фокус (опт.) ‘точка, в якій збираються промені, відбиті сферичним дзеркалом або заломлені лінзою’;

кулон ‘ювелірний виріб’ і кулон (ел.) ‘одиниця кількості електрики’ тощо.

Водночас у межах власне терміноодиниць такі відношення також наявні, хоч зазвичай стосуються термінів різних наукових галузей чи сфер: наприклад, аналіз дисперсійний ‘фізико-хімічні методи вивчення ступеня подрібнення речовини на частинки’ – від дисперсність, дисперсія і аналіз дисперсійний ‘один із методів математичної статистики, що його застосовують для аналізу результатів спостережень’; кран ‘трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуара для виливання рідини, випускання газу’ і кран ‘механізм для підіймання й переміщення вантажів’; лот ‘прилад для вимірювання глибини’, лот ‘об’єкт торгу на аукціоні’ і лот ‘неметрична одиниця маси в Австрії, Данії, Росії до 1918 р.’; газель ‘рід невеликих антилоп’ і газель ‘віршова форма в ліричній поезії народів Сходу’.

Розмежування омонімії й полісемії досі є складною і дискусійною проблемою в лінгвістиці [Селіванова 2010]. Втім, якщо звернутися до традиційних означень цих понять, багатьох складнощів можна уникнути.

Полісемія – це віднесеність мовної одиниці до кількох об’єктів пізнання, причому “між значеннями полісемічної одиниці наявний той чи інший семантичний зв’язок” [ЕУМ 2004], тоді як до омонімів зараховують слова, які “мають однаковий звуковий склад, але відмінні, цілком самостійні за своїм значенням” [Гуйванюк 2005: 59]. Відсутність системності серед слів-