ЧАСТИНА 3 ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ НОРМ У НАУКОВІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СУЧАСНОГО ПРАВОПИСУ 3.1. Проблеми стратегії сучасного правопису 3.2. Проблематика сучасного правопису термінологічної та загальновживаної лексики 3.2.1. Родовий відмінок іменників чоловічого роду другої відміни 3.2.2. Використання родового та знахідного відмінків 3.2.3. Написання складених прикметників 3.2.4. Особливості вживання українських прийменників “в” (“у”) і “до” для позначення мети та напрямку руху 3.2.5. Проблема наголосу в трискладових іменниках із префіксом “за-” 3.3. Позначення моментів часу в українській мові 3.4. Проблема адаптації іншомовних термінів до українського правопису 3.4.1. Дослідження фонем /ґ/, /г/ та /х/ 3.4.2. Правило “дев’ятки” в контексті слов’янських і неслов’янських паралелей української мови 3.4.3. Проблема спрощення подвоєнь 3.4.4. Деякі “дрібниці” правописної досконалості 3.4.5. Дискусійні пропозиції до правопису 3.5. Наукові засади відтворювання запозичених та іншомовних слів: інваріантна транскрипція і транслітерація 3.5.1. Вимова і транскрипція 3.5.2. Письмо і транслітерація
189 189 191 191 195 196 198 202 206 211 211 214 220 221 222 229 229 234 ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 255 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 260 ДОДАТОК А: Візуальне представлення звуків мовлення (спектрограми, осцилограми) ДОДАТОК Б: Упровадження результатів досліджень (основні документи) ДОДАТОК В: Використання терміна Χυμεία в грецькій мові 297 337 361
