ВСТУП Сучасне глобальне інформаційне суспільство сформувало нове багатомовне комунікаційне середовище. Через низку економічних і політичних чинників одні мови займають провідні позиції в світовому мовно-інформаційному просторі, а інші – ні. Оскільки саме мова є основним ідентифікатором нації та держави, то кожний народ, який прагне відіграти гідну роль у поступі людської цивілізації, мусить подбати насамперед про розвиток власної мови [див. Широков 2004: 32]. Відповідні дослідження мають належним чином відображати нові мовні явища з урахуванням традицій мови і тенденцій її розвитку.
Протягом останніх десятиліть мова набула технологічного статусу, дедалі інтенсивніше використовуючи технологічні підходи для ефективного виконання своїх функцій [див. Широков 2004: 32]. Останнім часом провідні країни світу вкладали значні кошти в розвиток прикладної лінгвістики і на сьогодні виробили для своїх мов необхідну методологію та відповідні комп’ютерні засоби опрацювання великих текстових корпусів, що дає змогу ефективно проводити дослідження мовних фактів і створювати сучасну лексикографічну продукцію. Зовсім іншою є ситуація з рештою мов, зокрема з українською. В той час як традиційне фундаментальне мовознавство досягло в Україні доволі високого рівня, прикладні ділянки вітчизняної лінгвістики – зокрема, акустична фонетика, інформаційно-комп’ютерні технології опрацювання текстів тощо – поки перебувають на початковій стадії розвитку. В сучасному світі міжнародне спілкування стає все більш інтенсивним і динамічним, що особливо актуально для України з огляду на її європейські перспективи. А ця комунікація потребує відповідного мовно-інформаційного забезпечення [Широков 2015].
Разом із науково-технічним прогресом інтенсивно розвиваються відповідні терміносистеми, робота над якими потребує належних фахових знань. Важливою особливістю терміносистем є їх когнітивно-комунікативна функція, оскільки вони, з одного боку, містять знання, а з іншого, забезпечують комунікацію. Комплексний характер такого об’єкта потребує досліджень семантики та орфографії термінологічних одиниць на різних мовних рівнях. Крім того, функціонування спеціальної лексики, яка відіграє важливу роль у лінгвістичній індустрії, характеризується швидким зростанням її обсягів, дефіцитом часу на фахові публікації, багатомовністю сучасного глобального суспільства, формуванням корпоративної мови та культури тощо. Крім того, згідно з європейськими вимогами, виробник зобов’язаний надавати споживачеві технічну документацію на продукт відповідною державною мовою. Отже, глобальна комунікація виробника зі споживачем стала важливим складником інформаційно-технічного 9
