Сторінка:Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник. Фразеологія ділової мови (1926).pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


А.

А — а; але; (межа.)— а; га; (выраж. нетерп., досады) — а; от; ет.
А не то — а то; коли́-ж ні, то.
А ни-ни — а-ні-же; а-ні-ні.
А ну-на — ось ну; ану́-б.
А по сему— а тому́; а через те.
А то ведь и... — а то й.
А именно — а са́ме.
А впрочем — а втім: а проте́.
А почему же — чому́ ні; а чом-же.
А почему нет — а чом не так.
А как же — а як-же; ато́ж.
АБСОЛЮТНО — абсолю́тно.
Абсолютно все — геть (чи́сто) все, всі.
Абсолютно черный, новый и т. п. — чор­нісінький, новісінький і т. ин.; абсо­лю́тно чо́рний, новий і т. пн.
Абсолютно не — абсолютно не; нія́к у світі не.
АБСУРД — абсу́рд; безглу́здя; нісенітниця; дурни́ця.
Казаться абсурдом — скида́тися на дуршщго; відгонити абсу́рдом.
АВАНС — ава́нс.
В виде аванса — як ава́нс.
АВОСЬ — мо́же; мо́же чи не.
На авось — на щастя: навмання; на від­чай; на пропаде.
Авось либо — може таки́.
АВТОРИТЕТ — авторите́т.
Ссылаться на авторитет — здава́тися на авторитет, на пошану чию́.