про те, щоб охопити російські ділові звороти цілком та подати до них відповідні „каноничні“ українські форми. Кожен, хто користуватиметься цим словником, мусить на це зважати і підходити до поданого далі матеріялу до певної міри критично, вдумуючись раз-у-раз у кожен потрібний йому російський зворот, бо часом подана українська форма не покриває того зворота цілком, а часом кожна з поданих паралельно українських форм має особливий відтінок. Коли підчас користування звичайним словником трапляються „ув'язнення“ замість „висновки“, „чагарництво“ замість „кустарництво“, то ще негативніші наслідки може дати безоглядне користування словником фразеологічним, де матеріял багато й багато складніший.
Маючи за основне своє завдання подати в оглядній формі той матеріял, що українська мова вже має, щоб тим полекшити дальше розроблення й уніфікацію української ділової фразеології, ми надавали великої ваги справі розкладу цього матеріялу за певним принципом і, не без певного вагання, поклали упорядкувати російські звороти за іменником цього звороту, гадаючи так досягти більшої наочности й надати матеріялові як-найдоцільнішої до користування форми. Ради цього принципу як-найбі-
