кинув посудину на верстат. З поганої вівці хоч шерсти шмат!
Вийшовши на подвір'я, він накинув на двері гачка й подався на вулицю. Перед тим, як іти до Інституту, він хотів побувати в Профспілці в справах праці. Сьогодні він якось легко орієнтувався в місті й мало на нього зважав. Заклопотаний важливими справами свого влаштування, він більше дивився в самого себе, ніж навколо.
В Палаці Праці Степан ледве знайшов серед сотень кімнат потрібний йому відділ Робземлісу. Як він уважав своє діло за дуже пильне, то вирішив удатись безпосередньо до голови Управи. Йому довелося зачекати, але він не дуже журився — передусім була ще тільки десята година, подруге чекав він, сидячи на лаві поруч інших одвідувачів, як рівний з рівними. Попросивши в сусіди свіжу газету, він, не гаючи часу, ознайомився з новинами міжнароднього становища, оцінував їх, як сприятливі для Союзу Республік, і перейшов до відділу «Життя села». Його він прочитав захоплено. Дізнавшись, що в с. Глухарях з вимоги Сільради змінено непутящого аґронома, Степан з жалем подумав.
— І в нас треба було б. Так у нас же люди, як пень.
Він ретельно прочитав про крадіжку в кооперативі с. Кіндратівки, про боротьбу з самогоном по Кагарлицькому районі, про зразковий злучний пункт у містечку Радомислі. Кожен рядок і цифру він порівнював до фактів свого села і дійшов, кінець-кінцем, висновку, що в них, загалом, не гірше, ніж у людей.
— Культурних сил треба нам, от що — міркував Степан. І йому приємно було, що він тільки тимчасово, на три роки, покинув свої стріхи, щоб вернутися потім при повній зброї на боротьбу і з самогоном, і з крадіжками, і з недіяльністю місцевої влади.
Зрештою, дійшла йому черга до голови Управи. Степан переступив поріг, трохи побоюючись, чи не побачитьинадто чуже обличчя в кріслі коло столу, м'які меблі й застелену килимом підлогу. Це ж як-не-як, а в Києві! Але заспокоївся з першого погляду. Обстава в кабінеті голови Управи мало чим різнилась від умеблювання кімнати райбюра, що правила разом за кабінет усьому районному урядові Спілки. Хіба що канапа коло стіни — про такі
