Перейти до вмісту

Сторінка:Валер'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf/194

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

кійним почуттям рівности. Вони могли його здивувати, вразити, навчити, але не принизити. В життя його знову зайшла розмірність, несвідоме задоволення з себе завдяки постійній заклопотоності, і від почуття рівноваги в собі втрачали яскравість його болі за творчістю.

Він якось забував про неї, весь час щось інше роблячи й обмірковуючи, іноді згадував, але блідо, мов про далеке минуле чи майбутнє, хоч раз-у-раз почував у собі невиразну присутність чогось стороннього, прихованого, як нечутний дзюркіт струмка в тиші ясного лісу. Але часом, зовсім несподівано, в голові йому раптом зринав якийсь образ, уривок фрази, фраґмент опису, що одну хвилину стояв йому в думці без початку й кінця, сповнюючи його великою, нез'ясовною радістю. Це були коротенькі, майже беззмістовні листи з невідомого, незрозумілі, але до краю втішні звістки з далекого соняшного краю, де він навіки лишив частину себе, щоб прагнути з нею з'єднатися. І він ретельно збирав ці коштівні крихти, затямлював, часом навіть записував на клаптиках паперу і здавав у пам'ять, у запас без жадних резолюцій. Годі, годі хлоп'ячих запобігань та розпуки! Зрештою, він усе зробив, щоб привабити творчість — хай же тепер вона упадає за ним, хай полицяється де нього добре, щоб він зволив звернути на неї свої очі!

В такому настрої спокою та душевного добробуту він нарешті одержав повідомлення про свій сценарій. Тисяча п'ятсот карбованців гонорару! Сто п'ятдесят біленьких червінців, що мають чарівну силу обмінюватись на бажані речі. Він став таким багатим, як ніколи не був Крез та Рокфелер, бо відчув, що віднині матеріяльна проблема для нього вже розв'язана, що він зумів підвести під своє життя стійку економічну базу. Справа йшла тільки про надбудови.

Того ж вечора він похвалився Вигорському щасливим і вигідним початком своєї кіно-кар'єри.

Поет скривився.

— Не плутайте тільки кіно з мистецтвом, -сказав він.

— Навпаки, тільки два мистецтва створили для себе промисловість — кіно й письменство.

— Мистецтва треба цінувати не за промисловістю, потрібною для їхнього розвою, а за ступнем абстрактности