Сторінка:Валер'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf/205

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

— Щастя? — сказав він зразу. — Навіть щастя мене не задовольняє. Річ у тому, що я був щасливий і не помічав цього.

Він налив шклянки властивим гострим рухом.

— Вся справа в тому, що щастя нічого спільного з задоволенням не має. Коли б інакше було, ми не могли б зрозуміти людей. Чуттьові й розумові перемоги надто минущі, щоб зародити щастя — постійний настрій радости вищого порядку, тобто абстрактної. Щастя — це високий тонус духового життя, як здоров'я — фізичного. Щастя — це духове здоров'я. Окремі болі та виразки не можуть його схитнути. Що таке щастя? Це естетичне почуття від самого себе, від свого «я». Естетичне почуття виникає від споглядання або гармонії, або величі. Гармонійність «я», тобто певна рівновага всередині людини, є нерухомість, загальмування на певному духовому стані. І естетика гармонії, в нашому разі, є щастя не-прагнення, щастя погодження з життям, підлягання йому, тобто щастя раба. Воно єсть, воно щастя, але нікчемний ступінь його. Розумієте?

— Розумію, але не так швидко, будь ласка. Ви вигадували це двадцять вісім років, а я мушу сприйняти за десять хвилин, не забувайте.

Поет посміхнувся.

— Ви не були такий дотепний, коли ми вперше здибались. Я продовжую. Естетика величі є піднесеність якогось душевного елементу над рештою, запанування його над рештою, активна боротьба з нею, отже рух, прагнення. Щастя величі — діяльне, а гармонії — приємний сон, кінець-кінцем. Тепер найголовніше. Щастя величі може виникнути від піднесености або чуття, або розуму. Перше ви зрозумієте на прикладі першої-ліпшої релігії. А останнє, щастя від свідомости, що душа впорядкована принципом розуму й підпорядкована йому, і є найвище щастя — тим часом, а може й назавжди, якщо не здійсняться пророкування теософів. Я теж не йму їм віри, але ми так мало знаємо, що в майбутньому може здійснитись всяка дурниця. Я не певен навіть, що не буду в раї…

— Не згадуючи вже про пекло?

— Згоден, якщо там буде пиво й такі приємні чорти, як ви. Отже на варті життя мусимо поставити розум. Він