Перейти до вмісту

Сторінка:Валеріян Поліщук. Зеніт людини. 1930.pdf/63

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Де біло-жовте тло
Там сірії хмарини,
Де сіре тло —
Там хмарки золоті.
Язиком огневим
За гору день поринув —
Над нею хмарка ген
В прозорій самоті.
В лимонній тишині
Чуть: ластівки трількочуть.
Ген кози табунцем
Побігли із гори.
Ще ластівки кружлять
Як тонкі порошинки,
Та свій танок ведуть
Рожеві комарі.

3. VII. 1929