мера цілий величезний відділ з сотнями робітників зайнятий брошуровкою, зшиванням і оправленням книжок. Навидумувано цілу низку різних машин, що роблять обкладинку і так швидко, як прорахувати до чотирьох. Робітниця (в тому відділі працюють, переважно, жінки) вкладає в машину складові частини палятурок. Машина сама по черзі підставляє різні боки, в які за відповідним порядком ідуть картон, обкладинки, корінець, викладка з середини й т. ин. Палятурка машинова дуже недорого коштує, надзвичайно прикрашує книгу, зміцняє і зберігає її від зіпсуття, коли читати, і зберігає читачеві час, що йде на розрізування, від якого розсипаються до того-ж листки, коли книжка не оправлена.
Слід-би у нас звернути увагу кращим видавництвам, а насамперед державному, щоб і собі завести таку культурну звичку: випускати книжки в палятурках.
Але робити коло такої машини, хоч і легко, бо не треба думати, але погано, що машина підганяє ввесь час, не можна пропустити черги, в який підставляє машина свою ненажерливу пельку, а без одної якої-будь складової частини не буде палятурки. Зупиняти треба машину, а коли це часто траплятиметься, то робітника усувають. Хоч робота
